Християнофобія

В Іспанії 2019 р. був рекордним в умовах демократії за кількістю нападів на храми в цій країні – згідно зі статистикою Обсерваторії у справах релігійної свободи та совісті. Ціллю вандалізму були 46 церков.

Статистика свідчить, що явище руйнування католицьких церков в Іспанії зростає. Якщо 2014 р. кількість нападів на храми становила лише 8, у 2017 р. вже було 44 такі випадки.

«Щонайменше 35 осіб загинули внаслідок терористичних нападів на ринок худоби та гуманітарний конвой у Буркіна-Фасо», – поінформувала в неділю влада країни. Напад скоїли джихадисти, пов’язані з так званою Ісламською державою.

Перша атака сталася в місцевості Комп’єнга. Це відбулося за «стандартною» схемою нападів у Буркіна-Фасо: замасковані джихадисти на мотоциклах відкрили вогонь з кулеметів, вбиваючи щонайменше 25 осіб – переважно християн.

Другий напад стався поблизу місцевості Фубе, де джихадисти напали на гуманітарний конвой. Щонайменше 10 осіб загинули та 20 поранено.

Від початку 2020 року в Нігерії загинуло 620 християн через переслідування за віру. Відповідно до звіту Intersociety, кількість смертельних жертв та викрадень з метою викупу зростає, а насильство – посилюється.

«Насильство щодо християн нічим не обмежується. Сили безпеки і головні політичні гравці відвертають очі або співпрацюють з терористами», - йдеться у звіті. Від 2009 року під час нападів ісламських бойових угрупувань в Нігерії загинуло понад 32 тисячі християн.

Поліція Сяніка затримала 38-річного чоловіка, який скоїв кілька актів вандалізму в парафії Преображення Господнього в Сяніку. За словами місцевого священника, він розбив вікна та двері, зруйнував стенди всередині храму та пошкодив машини священників. У затриманого було 0,2 промілле алкоголю в крові.

«Нам дуже шкода з приводу чергового осквернення храму та акту ненависті до священників. Просимо про гарячу молитву, захист з боку відповідних служб та допомогу у відновленні пошкоджень», – сказав о. Роман Фронь, парох парафії Преображення Господнього в Сяніку.

Значно погіршується ситуація на півночі Мозамбіку, де терористи Ісламської держави регулярно атакують католицькі церкви та місії впродовж декількох місяців.

– Напади мають щораз більше релігійний характер, а світ повністю заплющує на це очі», – каже єпископ Луїс Фернандо Марія Лозано, який працює в провінції Кабу-Делгаду, що найбільше страждає від нападів.

Відомий французький журналіст Жилль-Вільям Голнадель порушив тему безсилля держави щодо неприйнятної поведінки мігрантів та їхніх нащадків. Прикладом цього стала хвиля насильства, яка вже під час останньої пандемії відкрила правду, що пошук «золотої середини» та «відкриття» Республіки іншим не тільки не приносить удосконалення та не сприяє інтеграції, але завжди відбувається за рахунок власних цінностей, культури та цивілізації. 

Привілейована ісламська релігія?

Ув’язнений в тюрмі Абуджі Мустафа Мохаммед, котрий зізнався в тому, що викрав і вбив нігерійського семінариста Майкла Ннаді, дав інтерв’ю, в якому визнав, що вбив його тоді, коли він не перестав проголошувати Євангеліє навіть в ув’язненні і починаючи від перших хвилин після викрадення. Вбивця похвалив свою жертву за незвичну відвагу і за те, що не вагався говорити своїм вбивцям прямо в очі, щоб ті зійшли з поганої дороги.

Комуністична влада на території дієцезії Анхуі в Китаї зняла хрести із дахів двох церков. Як інформують анонімні джерела, 18 квітня було знято хрест із храму Богородиці Розарію, що розташований в парафії, зареєстрованій в уряді, однак на якій немає священника чи монахинь, які б провадили релігійну активність. Справами на парафії керують миряни.

За п’ять днів до цього інциденту парафіяни звернулись до місцевої влади із проханням відремонтувати будинок, однак їм відповіли, що існує план усунути хрести із усіх католицьких та протестантських храмів на цій території.

Доки більшість людей через карантин залишаються вдома, злочинці знаходять час, щоб нагадати про себе актами вандалізму і насильства. У передвеликодній період почастішали випадки вандалізму і плюндрування церков навіть попри карантин.

Тільки-но Греція частково впоралася з напливом мігрантів, спровокованим Туреччиною, як знову зіткнулася з глобальною загрозою. Як і більшість урядів європейських держав, грецька влада також оголосила карантин. Вулиці й площі міст спорожніли, але злочинні дії в темний час доби продовжилися.