Amoris Laetita не змінює ні Вчення Церкви і церковну дисципліну
  • Чтв, 05/05/2016 - 16:10

Ні вчення Церкви ні її дисципліна не змінилися. Це абсолютно зрозуміло і стосується це також зв’язку між Таїнствами подружжя і Євхаристії. Повчання Amoris laetitia не робить у цій сфері жодних змін – підкреслює проф., о. Дж. Гранадос, віце-президент Папського інституту Івана Павла II з вивчення питань про подружжя та сім'ю. 

Натомість новизна папського документу, на його думку, полягає у наполегливому заохоченні папи Франциска до осіб, котрі перебувають в нетривалих стосунках, вступити на шлях, який провадить до наслідування Христа. Іншим важливим елементом поучення є зосередження уваги на душпастирській діяльності в питаннях подружнього союзу, – каже проф., о. Дж. Гранадос.

Подружній союз не є лише юридичною дією чи фактом. Це любов, яка єднає двох людей, котрі мають одне до одного певні почуття та бажання, але яка є більша від них. І це тому, що в цьому союзі присутня обіцянка дана Богу. Таким є християнське бачення подружжя. Бог нам дає нерозривність подружжя не як тягар, але як дар! І на цей дар має бути зорієнтоване душпастирське служіння. Також це має бути приготуванням до подружжя, в якому молоді люди, котрі не вірять в «так» назавжди, могли б дійти до такого моменту, коли скажуть: «я хочу цього назавжди, не з огляду на себе, не з огляду на мої почуття, але тому що таким є Божий план для нас обох. І я погоджуюся з цим Божим планом для нас обох». Таке душпастирство подружнього союзу мусить також проявлятися у супроводі сімей, особливо в перші роки подружжя, для того щоб цей союз берегти, лікувати, відновлювати через прощення протягом всього подружнього життя. 

Душпастирське служіння повинне також охоплювати і розбиті сім’ї. Потрібно їм говорити: «ви цей союз уклали, але живете поза ним, тому потрібно з великою терпеливістю і милосердям повернутися до цього союзу, бо він не є тягарем, але даром, який походить з любові Ісуса», – сказав проф., о. Дж. Гранадос.

На думку проф., о. Дж. Гранадоса дане поучення також розвиває бачення папи Івана Павла ІІ щодо місця сім’ї в душпастирському служінні Церкви. Вона повинна стати предметом такого душпастирства. Це вже видно у багатьох єпархіях та парафіях. Проте, це вимагає ще більшої переорієнтації душпастриства, щоб її основним елементом була власне сім’я, бо саме в ній людина усвідомлює своє покликання і стає щасливою – заявив проф., о. Дж. Гранадос, віце-президент Папського інституту Івана Павла II з вивчення питань про подружжя та сім'ю.