Андреа Бочеллі: Співати для Папи і сімей з усього світу – велика радість
  • Чтв, 16/08/2018 - 14:23

Всесвітньовідомий італійський співак Андреа Бочеллі в ексклюзивному інтерв’ю для Vatican News говорить про музику, що може допомогти сім’ям переживати та свідчити любов і про важливість віри.

Одним з елементів програми ІХ Всесвітньої зустрічі сімей, що наступного тижня відбуватиметься в столиці Ірландії м. Дубліні, є фестиваль родин на «Croke Park Stadium», під час якого для Папи Франциска та сімей із понад 100 країн світу, серед іншого, співатиме всесвітньовідомий італійський співак Андреа Бочеллі. Три роки тому він вже виступав перед родинами з усього світу, які у вересні 2015 року з’їхалися до Філадельфії (США).

В ексклюзивному інтерв’ю для Vatican News співак ділиться думками про важливість віри в житті, про свої очікування від участі в згаданих подіях та про те, як музика може допомогти сім’ї переживати та свідчити радість і любов, до чого закликає Папа Франциск. З ним спілкувався наш колега Алессандро Джізотті, перше запитання якого стосувалося саме участі в зустрічі сімей у Дубліні.

Потреба правильних послань

«Я вважаю, – відповів маестро, – що це, насамперед, велика честь бути залученими в таку благородну ініціативу; по-друге – це привілей, бо співати перед Святішим Отцем приємно, адже коли наближаєшся до настільки харизматичних особистостей як він, почуваєшся задоволеним. Крім того, це також відповідальність, бо в таких контекстах слід залишати послання, існує можливість їх й потрібно, щоб ці послання були правильними».

У цьому контексті журналіст зауважив, що повідомлення про участь співака породило великі очікування, а чого він особисто очікує від цієї події? За словами Андреа Бочеллі, в такі хвилини як ця, та й взагалі, щоразу, коли виходиться на сцену, приходить відчуття «do ut des» [по-латині з римського права “даю, щоб ти дав”]: якщо артист спроможний проявити свої якнайкращі здібності, публіка відповідає своєрідними почуттями вдячності та любові, які дійсно є винагороджуючими. «Сподіваюся, що отримаю саме це», – сказав він.

Хто співає, той молиться подвійно

«Папа Франциск закликає сім’ї, віруючі та невіруючі, бути радістю для світу. Спів та музика можуть допомогти в цьому викликові?» – було наступне запитання, на що співак відповів:

«Все що робиться з доброю метою може допомогти та, в дійсності, допомагає. Отже, це також діло того, хто, як і я, співає, ставить перед собою завдання приносити радість, момент легкості, коли дух підноситься вгору та можна роздумувати, медитувати про сенс життя, про дійсно вартісні речі. Й спів, без сумніву, є часткою цього. Святий Августин казав: “Хто співає, той подвійно молиться”! Мені хочеться вірити в це, бо якщо це так, то я в своєму житті дуже багато молився».

У контексті цієї відповіді співака журналіст зазначив, що для віруючої людини такий голос, як у нього, є Божим даром. «Яке місце займає віра у Вашому надзвичайному музичному таланті?» – прозвучало запитання.

Відповідаючи, Андреа Бочеллі, насамперед, підкреслив, що спів, голос, як і всі таланти в цьому світі – це Божий дар. «Людина не має заслуг, бо все, що їй вдається здійснити в житті, вона робить через отримані дари, таланти: отож, небагато причин, аби пишатися в цьому сенсі. Слід дякувати, й вистачить», – сказав він.

Ділячись думками про віру, митець назвав її «шляхом того, хто намагається зрозуміти сенс життя». На його думку, вважати, що ми є «дітьми випадку», схоже до того, як стоячи перед статуєю «Пієта» Мікеланджело й не вірити, що скульптура має автора, а вважати, що одного дня її випадково знайдено в горах вже в готовому вигляді.

«Для мене це був також і раціональний шлях: я думав про те, що світ не може не бути плодом розумної волі, набагато більшої від нас, і від тієї хвилини я також надіявся, що це воля любові, воля, яка насправді нас любить. Бо існують два способи вірувати: притаманний християнинові, що покладає на Бога всю свою надію та довіру, і та віра, яка притаманна Яго з шекспірівського “Отелло”, що казав: “Вірую в жорстокого Бога, що створив мене на свою подобу”. Можна також і так вірити. Але навіть і це логічніше, ніж не вірити!».