Місце, в якому було покладено тіло Ісуса Христа, надалі приховує багато несподіванок. Деякі з них стали відомими нещодавно.

Віднайдення Гробу Господнього - місця, куди після розіп’яття поклали тіло Ісуса Христа, і де відбулось Його Воскресіння – відбулось під час подорожі римської імператриці Олени до Єрусалиму у першій половині IV століття. Коли кесар Константин оголосив Міланський едикт, що надавав християнам право визнавати свою віру, його матір – християнка – імператриця Олена, організувала експедицію до Єрусалиму. Метою поїздки було знайти і зберегти місця, пов’язані із життям Господа Ісуса. Пам’ять про них була надалі живою серед місцевих християн. Власне вони вказали імператриці те місце смерті і покладення до гробу тіла Розіп’ятого, де два роки до того кесар Адріан наказав спорудити поганський храм.

За наказом Олени храм було знесено, а на його місці почались розкопки. У місцях, які ідентифікували як Голгофу і гріб Господа Ісуса, було споруджено християнські храми. Ці храми згодом зруйнували перси в VII ст., а невдовзі Єрусалим захопили мусульмани. Останні, однак, базиліку зберегли і гарантували їй безпеку. Вже на початку ХІ ст., в результаті зростаючої напруги між християнами і мусульманами у Святій Землі, Гріб Господній було знищено. Арабський володар дозволив відбудувати базиліку, однак цей конфлікт став причиною майбутніх хрестових походів. Власне в їхньому часі, в період, коли Єрусалим був у руках хрестоносців, було відбудовано базиліку Гробу Господнього в такому вигляді, як ми бачимо її зараз.

Сенсаційне відкриття у Гробі Господньому

Найважливішим місцем базиліки є поховальна печера, прихована в оздобленій будівлі, увінчаній куполом (кувуклія). Сама поховальна печера є простою конструкцією, вирізьбленою у місцевій скалі. Хоча як християни ми віримо, що власне у цьому місці було покладено тіло Господа Ісуса і тут відбулось воскресіння, досі не було цілковитої впевненості, що теперішня базиліка була збудована власне в тому ж місці, де за наказом цариці Олени побудували храм, зруйнований в 1009 році.

Ці сумніви розвіяли археологічні дослідження, організовані в т.ч. за співпраці «National Geographic». Що ж було відкрито під час цих досліджень? У самій поховальній печері знаходяться елементи розчину, датованого 345-им роком, тобто з періоду, коли була збудована перша святиня Гробу Господнього. Цей зразок розчину є найдавнішим на даний час дослідженим елементом базиліки. Додатковим аргументом за автентичність знахідки є конструкція поховальної печери – з довгою кам’яною полицею, на яку клали тіло померлого. Гроби з власне такою конструкцією були характерними для Єрусалиму часів Господа Ісуса.