Архиєпископ Бейрута розповів владикам Синоду про життя Маронітської Католицької Церкви та поділився досвідом літургійного життя
  • Пон, 04/09/2017 - 23:00

Ми, мароніти і наш народ, любимо Українську Церкву, адже ми є подібними. Ви є Східна Церква візантійської традиції, а ми є Східна Церква сирійської традиції. Чисельність наших вірних майже збігається. Наша історія зробила нас Церквою – мостом між Сходом і Заходом. Ви також є такою Церквою-мученицею.

Про це сказав владика Булос Матар, Архиєпископ Бейрута, представник Маронітської Католицької Церкви, під час першого засідання цьогорічного Синоду Єпископів УГКЦ на тему: «Літургійне і молитовне життя УГКЦ».

Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, представляючи гостя, зазначив, що нещодавно Маронітська Католицька Церква мала відвагу звершити літургійну реформу. Це Церква сирійської традиції, яка через глибоке знання Літургії та наявність добрих спеціалістів змогла оживити Службу Божу і таким чином серйозно вплинула на інші Церкви сирійської традиції. «Я просив Блаженнішого Бешара Бутроса Раї, Патріарха Маронітської Східної Католицької Церкви, про те, аби він прислав нам свого представника, який міг би розказати, як сьогодні живе ця Церква, та поділитися досвідом їхнього літургійного життя», − сказав Предстоятель УГКЦ.

Як розповів Архиєпископ Булос, Маронітська Церква почала діяти офіційно в VII столітті: «Святий Мирон, наш покровитель, жив у IV столітті і був святим монахом. Багато монастирів постали з його ініціативи, тому його послідовників почали називати маронітами. Вони були католиками і ніколи не розривали свого сопричастя із Римом. За цю вірність ми дорого заплатили». Перші єпископи-мароніти постали в 681 році. «Коли ми утвердилися в Лівані, то він став центром нашої Церкви», − сказав владика Булос.

За його словами, існує різниця між свободою сумління і свободою культу: «Якщо ви маєте свободу сумління, ви можете змінити свою релігію. У моїй країні кожен може змінити релігію, бо в нас існує свобода сумління. Це результат великих жертв нашої Церкви впродовж тисячі років. Я щороку охрещую 25-30 мусульман, які стають християнами, і їх ніхто за це не переслідує. Неділя в нас – вільний день від праці. Наш президент є маронітом. Наша Церква є важливою, бо створює культуру свободи і культуру діалогу між мусульманами і християнами. Крім цього, ми стараємося в ісламських країнах сприяти добрим відносинам». Аби була єдність між маронітськими єпископами, які розкидані по світу, у Церкві вживають одні й ті ж переклади, літургійні тексти, аби «молитва була спільною». 

Після виголошеного гостем слова, Блаженніший Святослав розповів йому, що в УГКЦ глибоко почитають ліванського святого Шарбеля. «Зокрема, у соборі Святого Юра, де ми вчора молилися, зберігаються його мощі. Ми маємо унікальний приклад співпраці: Маронітський Архиєпископ Кіпру відкрив двері свого храму українським емігрантам. І владика Йосиф (Мілян), голова Пасторально-міграційного відділу, їздив на Кіпр і відвідував там наших людей, де тепер існує наша громада. Наші брати-мароніти на Кіпрі приймають у свої храми наших вірних», − сказав Глава УГКЦ.

Він наголосив, що єпископи Маронітської Церкви присутні в різних країнах, у різних єпископських конференціях і між ними та єпископами УГКЦ існують добрі стосунки. «Ліван – дуже цікава країна, бо більшість населення – мусульмани, поділені на дві релігійні групи – сунітів і шиїтів, де існує рівновага. За конституцією країни, президентом повинен бути християнин, тобто мароніт. Але в останні кілька років не було президента в Лівані і саме Маронітська Церква відігравала важливу роль узбереженні миру, спокою й конституційного ладу», − додав Предстоятель Церкви.

За його словами, в Лівані є наші вірні, які потребують душпастирської опіки: «Наші владики Кен (Новаківський) і Борис (Ґудзяк) нещодавно відвідували Ліван і зустрічалися там з нашими людьми, які заявили нам, що потребують душпастирської опіки. Ваш Патріарх запросив мене відвідати Ліван. Гадаю, такий візит вдячності до вашої Церкви повинен відбутися. Сьогодні східні католики мають віднайти свою місію. Ми маємо що сказати всій Католицькій Церкві і повинні це робити разом».

Наприкінці Блаженніший Святослав зауважив, що в Лівані існує п’ять католицьких університетів. «Ми повинні вибудувати тісну співпрацю між УКУ і богословськими школами Лівану. Одна наша сестра редемптористка вчиться на доктораті в Лівані і вона поки що одна особа, яку наша Церква відіслала на студії туди. Такий обмін студентами, спільні богословські конференції, спільні пошуки літургійного оновлення між нашими Церквами будуть корисними», − підкреслив Глава УГКЦ.