Публікації

У культурі, де сім’я зазнає нападів, а любов часто плутають з похіттю, може бути важко зрозуміти, як виглядає благочестива любов у наших стосунках — чи то на побаченнях, у шлюбі чи вдома.

Ось 11 цитат святих про кохання та стосунки.

Св. Тереза з Калькутти:

«Легко любити людей далеких. Не завжди легко любити тих, хто поруч. Легше дати чашку рису, щоб вгамувати голод, ніж позбавити від самотності та болю когось нелюбого у власному домі. Принесіть любов у свій дім, бо саме звідси має початися наша любов одне до одного».

«Це красномовний опис того, що Бог готує для нас: ми всі запрошені Богом до нього у гості на весільний бенкет його Сина, щоб перебувати у спілкуванні з ним, і між собою навзаєм. Запрошення визначає нашу гідність, але і передбачає від нас певне «так»: нашого часу і участі, хоч залишає нас вільними у виборі прийняти чи не прийняти запрошення». Такими словами описав притчу про запрошених на весільний бенкет владика Тарас Сеньків, єпарх Стрийський, під час проповіді у 35-у неділю після Зіслання Святого Духа, 4 лютого 2024 року.

Цією публікацією завершуємо розгляд першого соборового періоду, ознайомившись із дискусіями, що стосувалися питання Церкви – про її єдність та про Церкву загалом.

Попереднього разу ми далі розглядали етапи першого соборового періоду, зупинившись на дискусіях стосовно схем документів про джерела об’явлення та про засоби суспільної комунікації. Завершимо розгляд першого соборового періоду, ознайомившись із двома дискусіями, що стосувалися питання Церкви – про її єдність та про Церкву назагал.

Дві дискусії про Церкву

Київська митрополія та її очільники, що опинилися в непростому становищі після згасання династії Романовичів, були активним учасником процесів, які відбувалися в XV столітті у пошуках єдності між розділеними гілками християнства.

Друга половина XIV ст. була часом, коли зник старий світ Романовичів, в Церква в Україні потрібно було вибудувати стосунки з новими польськими та литовськими правителями. По цьому київські митрополити знову звернули свої погляди на Рим. Гострим питанням XV століття був пошук відновлення втраченої єдності у християнстві.

Період радянського тоталітаризму був часом важких випробувань для українського народу і Церкви як на рідних землях, так і в діаспорі. В Україні комуністи загнали УГКЦ у катакомби, а на еміграції вона зазнала викликів розсіяння. Але, як казав Ремарк, у темні часи добре видно світлих людей. Їх приклад — скарб, розуміння якого додає снаги наступним поколінням.

В одному з найзнаменитіших музеїв Риму, Національній Галереї Сучасного Мистецтва, зараз проходить виставка про життя письменника Дж. Р. Р. Толкіна, автора “Володаря перснів”, який відіграв вирішальну роль у наверненні до християнства свого великого друга К. С. Льюїса.

Останнім часом у католицькому медіасвіті можна помітити широку критику душпастирів, які наважуються говорити про наслідки людського гріха, тобто… про пекло. Така проповідь викликає стрес у християн, які, за словами Рода Дреєра, вірять у терапевтичний деїзм [1]. Цей погляд припускає існування Бога, як Творця світу, який хоче, щоб ми були добрими. Мета людського життя – згідно з терапевтичним деїзмом полягає в тому, щоб бути щасливим і зберігати самоповагу. Не слід втручати Бога у свої справи, крім випадків, коли це необхідно. Добрі люди після смерті потраплять на небо.