Авторські матеріали

  • 28 Листопад 2022 (11:23)

    Потрохи входимо у період очікування приходу Спасителя. Що це може означати для мене практично і життєво?

     

  • 14 Листопад 2022 (20:41)

    Можуть минути роки від події у історії людини, але рани нерозділеної любові болять і кровоточать, якщо прислухатися до свого серця чесно і уважно. Що ж робити з тим серцем, яке кам'яніє від досвіду такого болю?

     

  • 1 Листопад 2022 (10:45)

    Коли ранок починається свистом ракет над домом, мимоволі пригадується давній (тепер забутий і відкинений) християнський вислів "memento mori" - "пам'ятай про смерть".

    Колись люди жили з усвідомленням того, що земне життя короткочасне і скінченне, воно наче дорога, яка веде до іншого виміру - вічності. Саме тому віра і її практичні прояви - дотримання заповідей, зростання в чеснотах - були важливими та поширеними, адже розумілось, що від цього залежить де ти проведеш вічне життя: в раю чи пеклі.

  • 30 Жовтень 2022 (17:06)

    Бувають ситуації і стани, які видаються безнадійними і програними. Але історія життя одного цитрусового деревця говорить про інакшу перспективу: сила Божого відновлення і перетворення.

     

  • 24 Жовтень 2022 (14:34)

    У різнопланових ситуаціях навіть ми, "домашні Божі", у своєму глибинному намірі робити добрі вчинки (чи не робити поганих) прагнемо "заробити" або "заслужити" любов. Але чи змінюється Його любов до нас у залежності від нашої поведінки? Досвід бути любленими радикально міняє мотивацію і вибори.

     

  • 17 Жовтень 2022 (11:03)

    Останнім часом все частішим стає досвід, що "земля втікає з-під ніг". Ця ситуація може привести до відчаю або до переосмислення серцем: "хто я, чому я щось маю або чому перестаю цим володіти". Усвідомлення своєї ролі і позиції того, хто приймає дари, веде до справжнього миру і свободи.

     

  • 5 Жовтень 2022 (20:34)

  • 5 Серпень 2022 (11:23)

    В українському інтернет-просторі тривають дискусії про легалізацію одностатевих союзів. Чому ж саме християни виступають проти? Які аргументи не дають нам змовчати? Для чого взагалі щось говорити на цю тему?

  • 30 Липень 2022 (16:58)
    У серці кожної людини вписаний ерос - глибокі внутрішні прагнення, які покликані вести її до пошуків добра, правди і краси. Можливі три сценарії реакції на ерос в собі. Як вони виглядають та до чого ведуть?
     
     

  • 24 Липень 2022 (16:33)

    Останнім часом наша рідна українська мова, а точніше - її словник, зазнає змін. Нічого дивного, адже мова - живий організм: вона живе, змінюється, старіє і оновлюється. Зміни в мові відбуваються, зазвичай, через переміну часу, обставин, в яких живуть її носії - ми це чудово розуміємо. Проте, деякі нововведення мені дуже "не заходять" і я внутрішньо їм противлюсь. 

  • 23 Липень 2022 (18:18)
    Наша надія в Тому, хто робить речі новими ( а не робить нові речі замість тих, які недобре функціонують).
    Кілька думок про відродження і оновлення, які, як мені видається, можуть бути актуальні у часі війни
     
    Орися Уська, доктор теології
     

     
     
  • 25 Червень 2022 (14:28)

    У червні багато уваги приділяємо Серцю Ісуса. Воно є місцем зустрічі божественного і людського. До такої зустрічі Церква заохочує кожного, щоб Його серце могло промовити до нашого.

     

  • 26 Травень 2022 (16:29)

    Після волонтерського душпастирства на предалекій Ґаравеччині, отец Никола потішив себе місцевими квітками.
    Прості, звиклі, кожна з них непомітна серед майового зіллє, але зібрані разом творять неповторний автентичний букет.
    Помітив, шо виникає відчуття, шо в часі війни християнин губиться в розмаїтих буденних справах і суспільних служіннях, більш чи менш вагомих, але зібрані як Божий Нарід навколо Оснувателя і Звершителя віри, виконуємо ефективну місію для рідного народу.

  • 6 Квітень 2022 (11:50)

    Велика війна в Україні триває. Це ХХІ століття і це центр Європи. Це століття великих технологічних прогресів і це частина світу, де люди вже давно навчилися цінувати мир, спокій і комфорт… Це московсько-українська війна, в якій Україні багато співчувають і хочуть допомогти, однак не хочуть втручатися, чекаючи її перемоги. Багато європейських та світових спільнот підтримують Україну у війні, стоять на її боці, допомагають фінансово чи зі зброєю, однак очікують її перемоги, спостерігаючи зі сторони.

  • 17 Березень 2022 (19:17)

    Доходить до завершення третій тиждень ВЕЛИКОЇ ВІЙНИ в центрі Європи у ХХІ столітті, а не військової операції, і ми починаємо до певної міри «звикати»: до різноманітних новин про війну, до частих сирен вдень, а особливо вночі і над ранок, до переміщення і перебування в укритті, до шуму від військових літаків (ми живемо поблизу військового аеродорому), до вибухів від ракет. Як дорослі особи, які багато чого розуміємо, нам стає тривожно від усіх цих незвичних рухів, а як же ж себе почувають діти?

  • 11 Березень 2022 (22:53)

    Життя в часі війни – це думати по-новому, розмовляти по-новому, займатися справами з новими пріоритетами, це посвячувати час на інші справи, на які, можливо, в звичайний час і не зверталося великої уваги. Життя в часі війни – це особливий час, який всі люди переживають по-різному: одні кажуть, що їх «не береться ніяка робота» і вони сидять по своїх домівках, стривожені і перелякані; інші кажуть, що вони би «гори перевертали» і таким чином, беруть участь у різних волонтерських акціях, заходах і хочуть допомогти державі, військовим захисникам тим способом, яким вміють і можуть.

  • 5 Березень 2022 (16:19)

    Життя в часі війни – це життя зі специфічними і не до кінця зрозумілими відчуттями, а для священника час війни – це нагода для особливого служіння, особливої креативності і безмежне поле для здійснення і реалізації свого служіння, звичайно, це особливий час для того, щоб забути за себе і думати про інших. Кожен період у житті священника є неповторним, бо священниче служіння вимагає гнучкості і готовності, в ту чи іншу хвилину, творити щось нове і по-новому… навіть молитва здійснюється по-новому, бо це розмова з Богом про війну і про наших захисників.

  • 15 Лютий 2022 (21:23)

    То було Стрітення. Отец Никола повиблагословляв свічки, послужив словом і Сакраментами своїм вірним і прийшов до хати шось поїсти. Наклавши собі їдзенє, відкрив Фацика - шо там і як. А там поміж образками зі свічечками всі вітают монахів і монахинь з днем їхної богопосвяти. 

    І надумав написати в світову мережу риторичного листа до братів по священничому служінні.

  • 4 Лютий 2022 (13:49)

    На початку 2022 року і в часі всіх наших християнських святкувань, хочу знову заторкнути тему християнської родини-сім’ї, хоча саме рік, що минув був присвячений Святому Йосифові та молитві за родину. Коли ми святкуємо Різдво Ісуса Христа, коли приходить час Святої Вечері, коли йдемо колядувати від хати до хати, то ми всі відчуваємо велику потребу РОДИНИ, її цінність, коли вона є та смуток, коли існують якісь труднощі, тимчасові випробування чи нескінченні тривоги.

     

  • 29 Жовтень 2021 (20:30)

    Давно це було, настільки давно, що теперішньому поколінню й уявити складно. Це було ще в часи, коли пересічний радянський громадянин не знав і не чув ні про нічні магазини ані тим більше про супермаркети. В одному такому звичайному радянському магазині, працювала звичайна радянська прибиральниця. Ну зовсім собі звичайна - тапочки, робочий халат і хустка. Цілими днями тільки віник і швабра і здавалось її ніхто і нічого більше не цікавило, але коли наступав вечір…. Вона, фактично, жила і працювала для цього вечора. А саме задля тих останніх п'ятнадцять хвилин робочого дня.

Сторінки