Авторські матеріали

Цю тему, звичайно, глибоко і мудро розкривали святі отці Церкви і богослови, але невідступні запитання одного з моїх знайомих змусили дати особисту відповідь, щоправда, дуже узагальнену і стиснуту.

У далекій та сонячній Португалії є невелике містечко Фатіма. Ніби воно нічим і не примітне, але саме тут у 1917р. сталась подія, яка сколихнула весь католицький світ. Саме тут, у невеличкому селі, трьом маленьким пастушкам з'явилась Цариця неба і землі. Саме з цього часу починається серія обявлень та знаменитість Фатіми. 

Фа́тіма (порт. Fátima [ˈfatimɐ]) — місто (cidade) в Центральному регіоні Португалії, муніципалітеті Оурен, округу Сантарен. Адміністративний центр фрегезії Фатіма. Всесвітньо відомий центр паломництва. 

Святий Бернар Клервоський якось сказав: "Якщо є неминучим одне з двох — щоб нарікали на Бога або на мене — я віддам перевагу тому, аби нарікали на мене, а не на Господа. Я вважатиму за щастя, якщо Бог дасть мені ласку зробити з мене щит, аби прикривати Себе. З радістю прийму на себе наклепи, що роздирають язик, і отруйні язви богохульства, лиш би при цьому міг не допустити їх до Всевишнього. Я не боюся бути приниженим, лиш би лишилася недоторканою Його слава".

У суботу 6 жовтня 2018 року ми мали чудову нагоду молитися у Зарваниці - у головному відпустовому Марійському місці нашої Батьківщини, куди з’їжджаються численні паломники з різних куточків України та з-за кордону. Щороку в суботу перед святом Покрова Пресвятої Богородиці ми скликаємо всіх священиків, братів і сестер, всіх наших знайомих і доброчинців, якими ми духовно опікуємося, наших дорогих парафіян та прихожан наших храмів, щоб зібратися разом у Зарваниці для спільної молитви перед чудотворною іконою Богородиці Зарваницької.

Став вовк християнином, ходить і говорить всім:

— Простіть, благословіть.

Йде повз нього заєць, він йому:

— Привіт, заєць.

— Привіт, вовк.

— Ти, прости мене заєць, я тебе раніше кривдив, не правий був.

— Бог тебе простить, вовче.

Йде далі, назустріч йому гусак, вовк каже:

— Ти мене прости, гусак, я інколи не правий був, близьких твоїх кривдив.

Гусак йому:

— Ш-ш-ш.

Вовк йому каже:

— Гусак, ну ти не гнівайся, я все-таки каюся, прости мене, я тепер інший став.

А гусак знову:

— Ш-ш-ш.

«Хто співає – двічі молиться»

Св. Августин

Нещодавно в приміщенні українського парафіяльного дому в Мюнхені відбулась неординарна подія – презентація компакт-диска з відеозаписом трьох різдвяних концертів катедрального хору «Покров» греко-католицької парафії Покрова Пресвятої Богородиці і св. Апостола Андрeя Первозванного під керівництвом його засновника й довголітнього диригента Станіслава Чуєнка.

Є чоловіки, які жаліються на своїх дружин. Є такі, які розповідають про жінок доволі образливі анекдоти. Є такі, які ненавидять своїх тещ, тестів, та й загалом багатьох представників «дорогої родиноньки. Це дуже сумно. Адже такі представники чоловічої половини людства, здається, все ж таки становлять більшість. Мене обурюють мамині синочки (в найгіршому можливому розумінні цих слів), бо вони звикли до того, що мамуся витре шмарклі, заплатить хабар в школі, універі, запхає на роботу. Вибере дружину, вибавить дітей.

Коли військо виходить на війну, то однією з речей, без якої воно ніколи не зможе бути військом переможців, є переконаність у власній правоті. Якщо у вояків у серці є переконання власної моральної вищості над противником, навіть при кількісній та якісній перевазі противника перемога можлива. Якщо ж у вояків є сумніви у моральній перевазі над противником, то навіть при тому, що противник буде малочисельний і гірше озброєний він, скоріше за все, подолає таке військо, військо, що сумнівається. Подолає без затрати великих сил та ресурсів.

“А орати як зорем,

То вже чиє краще?

То не наше, а чуже,

То чуже, не наше.”

Чомусь саме ці примовки, талановитого, але водночас і дещо  цинічного Степана Руданського, в останніх кілька років спливають в пам’яті, в часі наближення свят Пресвятої Євхаристії і Христового Серця та перед останньою неділею жовтня, перед празником Царя Христа.