Беатифікація трьох іспанських священиків-капуцинів, мучеників за віру
  • Пон, 08/11/2021 - 09:55

В іспанському місті Манресі проголошено блаженними трьох священиків-капуцинів – мучеників за віру в перші дні громадянської війни 1936-39 років.

«Ніхто не спроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає» (Ів 15,13), – ці Христові слова найбільше відповідають життєвому подвигові християнських мучеників. Святий Папа Іван Павло ІІ сказав: «Мученики, проголошені блаженними, йшли за Христом, Добрим Пастирем, аж до кінця. Нехай же їхнє свідчення не залишиться для нас тільки причиною до звеличення, а, радше, стане запрошенням до того, аби їх наслідувати. Через хрищення кожен християнин покликаний до святості. Не від усіх, як від блаженних мучеників, вимагається найвищого випробування через проливання крові. Однак, кожному доручене завдання йти за Христом із щоденною та вірною самовідданістю».

Слова святого Івана Павла ІІ підсумовують життя священиків-капуцинів, Бенета де Санта-Колома-де-Ґраменет, Доменека де Сан-Пере-де-Ріудебільє та Жозепа Оріоль де Барселона – трьох нових блаженних католицької Церкви з чернечого Ордену Братів Менших Капуцинів, беатифікованих у суботу 6 листопада 2021 року в місті Манресі, що розташоване неподалік Барселони, в іспанській автономній області Каталонія. Саме в Манресі вони зазнали мученицької смерті 1936 року.

Беатифікаційну Святу Месу очолював представник Папи Франциска кардинал Марчелло Семераро, Префект Конгрегації у справах визнання святих. Пригадаємо, що за розпорядженням Папи Венедикта XVI, у Ватикані проводяться тільки канонізації, тобто проголошення святими, а беатифікації відбуваються в дієцезіях та єпархіях нових блаженних, щоб наблизити їхнє свідчення до місцевих Церков. Урочистості були призначені ще на 14 листопада минулого року, але через ситуацію, пов’язану з пандемією, як і всі інші беатифікації, були перенесені на осінь цього року.

Місцевий єпископ Роман Касанова наголосив, що дієцезія вперше стала місцем беатифікації нових блаженних, які дали свідчення вірності Христові. Їхній приклад заохочує прямувати вперед, незважаючи на труднощі, які зустрічаються на шляху віри. Їхнє свідчення розповідає Церкві в сучасному світі про живу потребу звіщати Євангеліє навіть у найскладнішій та небезпечній дійсності.

Блаженний Бенет де Санта-Колома-де-Ґраменет

Фра Бенет, мирське ім’я якого Йозеп Доменек-і-Бонет, народився де Санта-Колома-де-Ґраменет 6 вересня 1892 року в скромній і глибоко католицькій сім’ї. Місцевий парох помітив у хлопчині покликання до священства та посприяв його вступові до семінарії в Барселоні. Успішно завершивши навчання, він був висвячений на священика 1907 року, але, вирішивши стати ченцем, через рік вступив до Ордену Братів Менших Капуцинів, прийнявши ім’я Бенет (Венедикт).

Він був зразковим ченцем, прикладом аскетичного, богопосвяченого життя. Коли був призначений вчителем новиків, прагнув прищепити кандидатам до Ордену справжні францисканські духовні цінності. Особливо дбав про літургічний спів та розвиток григоріянського сакрального співу.

Коли влітку 1936 року в Іспанії вибухнула громадянська війна, життя ченців опинилося в смертельній небезпеці. Ворожа до Церкви атмосфера та переслідування відбувались в Іспанії ще з початку 1930-их років, але подальними роками переслідування священиків, ченців, черниць та мирян, що визнавали себе католиками, стало поширеним, систематичним і жорстоким. 22 липня 1936 року республіканські ополченці пограбували, знищили й спалили історичний монастир отців-капуцинів у Манресі, а ченці були змушені переховуватись та шукати притулок у родини й друзів. Але за схожих обставин і в різні дати отців-капуцинів затримали, катували та вбили без жодного суду. Одним із них був Фра Бенет, якого заарештували 6 серпня 1936 року. Над ним жорстоко знущались, надаремно примушуючи богохулити та відректись віри, а наступного дня вбили. Перед смертю він простив своїм мучителям.

Блаженний Доменек де Сан-Пере-де-Ріудебільє

Фра Доменек, мирське ім’я якого було Жоан Ромеу-і-Канаделл народився в Сан-Пере-де-Ріудебільє 11 грудня 1882 року в селянській сім’ї. Початкову освіту він отримав у місцевій школі, але священик, побачивши в ньому покликання до священства, підготував його до вступу до семінарії в Барселоні. Закінчивши богословську освіту, 1907 року був висвячений на священика. Але його приваблювало чернече життя у францисканському дусі і наступного, 1908 року, він вступив до Ордену Братів Менших Капуцинів, прийнявши чернече ім’я Доменек (Домінік). Він відзначився як проповідник і сповідник. 1913-го року вирушив до Коста-Рики, а згодом до Нікараґуа, де розгортав ревну місіонерську діяльність. Після 13 років інтенсивної душпастирської праці, виснажений і хворий, 1930 року він повернувся до Іспанії, але й далі займався душпастирством у трьох монастирях, останній з яких в Манресі, де його застало переслідування. Він був змушений переховуватись та переїжджати з місця на місце. Однак, був заарештований, жорстоко побитий та підданий тортурам. 27 липня 1936 року отця Доменека розстріляли поблизу Мандреси.

Блаженний Жозеп Оріоль де Барселона

Третім серед новопроголошених блаженних є Жозеп Оріоль де Барселона, в миру Жауме Баржау Марті, що народився в Барселоні 25 липня 1891 року в благочестивій і заможній сім’ї. За порадою брата вступив до духовної семінарії, але відчуваючи покликання йти слідами святого Франциска з Ассісі, 1906 року вступив до Ордену Братів Менших Капуцинів прийнявши чернече ім’я Йозеп (Йосиф). У травні 1915 року прийняв ієрейські свячення і присвятився проповідництву, був духовним провідником, викладачем літургіки та церковної історії, займався також історичними дослідженнями, зокрема, в області музики й літургії. У 1932 вийшов розроблений ним хоральний псалтир для всього Ордену, того ж року він видав монографію про літургію. Служив у різних монастирях Отців Капуцинів. З початком переслідувань знайшов притулок у будинку, сусідньому з монастирем, де служив Святу Месу, підпільно відвідував хворих та уділяв Святі Таїнства. 24 липня 1936 року він приніс Святе Причастя Сестрам Кларискам і був заарештований. Над ним жорстоко знущались, а він прощав своїм катам і за них молився. Того ж вечора Фра Жозеп був розстріляний.

Беатифікаційний процес

Процес беатифікації трьох священиків-капуцинів, мучеників, що загинули в Манресі, розпочався в 1955-62 роках минулого сторіччя й був доповнений у 1997-2005 роках. 24 січня 2020 року Папа Франциск затвердив декрет про визнання їхнього мучеництво, що відкрило шлях до беатифікації.

Кардинал Марчелло Семераро, звершуючи беатифікаційну Святу Месу, вказав, що «їхня історія нагадує історію всіх інших мучеників; однак, це історія, яка, незважаючи на те, що повторюється століттями аж до теперішнього часу, завжди є унікальною історією, бо кожна людина є унікальною та неповторною перед Богом. Християнські мученики пригадують нам, що пшеничне зерно, яке падає на землю, хоч і справді вмирає, але приносить багато плодів (пор. Ів. 12, 25)».


Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць