Бенедикт XVI перед "Ангел Господній": не боятися, коли Бог кличе (повний текст)
  • Пон, 11/02/2013 - 18:01

"Людська слабкість не повинна лякати перед покликанням Бога. Необхідно довіряти Його силі, яка діє саме в нашій слабкості", - з такими словами Бенедикт XVI 10 лютого звернувся до вірних, зібраних на площі св. Петра, щоб взяти участь у традиційній недільній молитві "Ангел Господній". Своє коротке розважання, яке Папа запропонував присутнім перед молитвою, він присвятив євангельському фрагменту з сьогоднішньої Літургії, в якому розповідається про покликання Ісусом перших учнів біля озера Генезарет.

 

"Дорогі брати і сестри, - привітав віруючих Папа - в сьогоднішній Літургії  Євангеліє від св. Луки представляє розповідь про покликання учнів, але у своєрідній версії - що відрізняється від інших синоптичних Євангелій - св. Марка і св. Матея (пор. Мк. 1,16-20; Мт. 4,18-22). Покликання, насправді, попереджала проповідь Ісуса до народу і чудесний лов риби, який був здійснений з волі Господа (Лк. 5, 1-6). В той час, як натовп переповнив берег озера Генезарет, щоб послухати Ісуса, Він побачив Симона, засмученого тим, що за всю ніч нічого не піймав. Спочатку Ісус запитав Його, чи може увійти в човен, щоб проповідувати народові, трохи відпливши від берега, потім, після закінчення проповіді, велів йому відплисти на глибину  і закинути сіті (Лк. 5,4). Симон скорився і вони витягли велику кількість риби. Таким чином, євангелист показує, як перші учні наслідували Ісуса, довіряючись Йому, опираючись на Його Слово, яке супроводжувалося також великими знаками. Зауважимо, що ще перед цим знаком Симон звернувся до Ісуса, назвавши Його "Учителю" (Лк. 5,5), але потім називав Його "Господом" (Лк. 5,7). Така педагогіка покликання Бога, який не дивиться в першу чергу на якості обраних, але на їх віру, як у випадку Симона, що говорив: "На Твоє слово закину сіті" (Лк. 5,5).

Образ лову риби нагадує про місію Церкви. Цю думку коментував св. Августин: "Двічі учні починали ловити рибу за наказом Господа: перший раз, ще до Його мук, а другий - після Воскресіння. У двох цих випадках представлено всю Церкву: Церкву, такою, якою є зараз і такою, якою буде після воскресіння мертвих. Зараз вона приймає велику кількість людей, яких навіть не можна порахувати, у тому числі добрих і поганих; після воскресіння буде включати тільки добрих" (Discorso 248,1). Досвід св. Петра, звичайно винятковий, але також представляє покликання кожного апостола Євангелія, який не повинен ніколи розчаруватися у проголошенні Христа людям, аж до краю землі. Сьогоднішній текст дає можливість поміркувати про покликання до священства і богопосвяченого життя. Це - справа Бога. Людина не є автором власного покликання, але відповідає на пропозицію Бога і людська слабкість не повинна лякати, коли Бог кличе. Необхідно довіряти Його силі, яка діє саме в нашій слабкості; необхідно завжди довіряти силі Його милосердя, яка перетворює і відновлює.

Дорогі брати і сестри, це Слово Боже нехай оживить у нас і наших християнських громадах сміливість, довіру та ентузіазм, щоб звіщати і свідчити про Євангеліє. Невдачі і труднощі  хай нас не лякають: від нас очікується з вірою закинути сіті, а решту зробить Господь. Довіримося заступництву Діви Марії,  Цариці Апостолів. На покликання Господа вона, добре свідома своєї слабкості, відповіла з великою довірою: "Ось я". З її материнської допомогою оновимо нашу відкритість на наслідування Ісуса, Вчителя і Господа".

Після закінчення молитви, Папа помістив коротке послання у своєму "Твіттері". Традиційно його зміст Понтифік присвятив роздумам, які напередодні спрямував до віруючих. Папа написав: "Ми повинні довіряти силі Божого милосердя. Ми всі грішники, але Його милість нас змінює і оновлює".

 

За матеріалами http://be.radiovaticana.va