Частина швейцарських католиків не задоволена новим «занадто традиційним» нунцієм
  • Чтв, 18/02/2016 - 22:53

Швейцарські католики – чи, принаймні, їх прогресивне німецькомовне крило – незадоволені нещодавнім призначенням нового папського нунція в Берні, і своє незадоволення вони висловлюють вголос. У відкритому листі до нового посла Апостольської Столиці, канонік з Берну о. Крістіан Шаллер висловив сподівання, що Архиєпископ Томас Ґалліксон проявить достатньо «чутливості для того, щоб сприйняти реалії Церкви Швейцарії» і звинуватив його в «пастирській нерозсудливості», коли той запропонував закрити парафії, де немає священиків. За милим закликом до «зустрічі» і покінчення із взаємним «упередженням» стоїть звинувачення Архиєпископа Ґалліксона у прихильності до традиційного вчення Церкви, особливо у моральній сфері.

Цей лист став останнім із серії критики щодо американського нунція, попереднє призначення котрого в Україні змусило його стикнутись із голою реальністю.

Група «реформаторів» католиків-мирян, на хвилі появи в січні у швейцарських ЗМІ статей, в яких Арх. Ґалліксона зображали як «анти-ліберала», утворила об’єднання під назвою «Досить!». На їх думку, минулого тижня стало ще гірше, коли нунцій поширив у соц. мережі статтю, в якій кардинал Хуан Луїс Сіпріані Торн, Архиєпископ Ліми, Перу, назвав бюрократів ООН, які поширюють легалізацію абортів через загрозу вірусу Зіка, «Іродами в костюмах і краватках». Арх. Ґалліксон ніколи не приховував, що надає перевагу побожній літургії, латинській Месі і іншим знакам традиціоналізму, у зв’язку з чим його швейцарські наклепники звинуватили його в тому, що він є послідовником Священичого братства Св. Пія Х.

Дванадцять груп католиків, які утворили об’єднання, заявляють, що працюють заради «визвольної і інклюзивної Церкви». Наприкінці минулого місяця «Досить!» написали відкритого листа президенту Швейцарської Федеральної Ради, Йоханну Шнайдеру-Амманну, в якому попросили його втрутитись, щоб добитись відкликання Архиєпископа Ґалліксона, звинувачуючи його в «мові ненависті» і в тому, що він становить загрозу для єдності Церкви Швейцарії.

Маркус Арнольд, глава Департаменту релігійної освіти Університету Люцерна, підписав лист, в якому попросив президента Швейцарії «не дозволити Ґалліксону здійснити довготривалий отруйний вплив на клімат Швейцарії»: «У нас достатньо проблем з релігійним фанатизмом, як таким. Нам не потрібен нунцій, який хоче відживити цей фанатизм в Католицькій Церкві», – написав він. Він звинуватив Арх. Ґалліксона у «радикальному проповідуванні 19-го століття».

Усі звинувачують Архиєпископа в тому, що він противиться ІІ Ватиканському собору, який «засудив», як вони кажуть, антилібералізм пап Піїв.

А хіба швейцарський президент має владу втручатись у справи, які дуже чітко є внутрішніми для Католицької Церкви? Арх. Ґалліксон називає себе «ультрамонтаністом» – тобто, католиком, вірним Риму. Але чому ж це має дратувати президента країни? Єдність католиків Швейцарії є все меншою турботою Шнайдера-Амманна, враховуючи, що Швейцарія є рішуче багатоконфесійною. Присутність більшої кількості традиційно-орієнтованих католиків була б лише ще одним видом християнського вірування.

Але Арх. Ґалліксон критикує Папу, – вважає представник «Досить!» Ервін Коллер, глава Фундації Герберта-Гаага для свободи Церкви, котрий назвав ставлення нунція до Папи Франциска «образливим»: «Якби швейцарський дипломат сказав такі речі про швейцарський уряд, то його б одразу звільнили». Але ставлення Арх. Ґалліксона до Риму – яке деколи висловлює критику, однак зовсім не є образливим щодо Папи – очевидно, не є справою швейцарського уряду.

Певним швейцарським католикам не подобається власне те, яким чином Арх. Ґалліксон характеризує деякі проблеми в Католицькій Церкві Швейцарії: він «розповсюджує блоги, в яких звинувачують Конференцію німецьких єпископів в єресі, і має схильність подавати у своєму блозі посилання на ультра-консервативні тексти», – поскаржився колишній аббат Айнзідельна, бенедиктинський монах Мартін Ферлєн, невдовзі після того, як новий нунцій в жовтні приступив до виконання своїх обов’язків.

Швейцарська ліга католицьких жінок також попросила про підтримку члена парламенту Доріс Льойтхард, котра є членом їх асоціації, просячи про усунення Арх. Ґалліксона.

Однією з головних причин усього цього заворушення є те, що у 2017 році виповниться 75 років консервативно налаштованому єпископу Вітусу Хуондеру з Куру, і він буде змушений подати заяву про відставку. Папський нунцій відіграє першочергову роль у призначенні його наступника. Швейцарські прогресисти побоюються, що його замінять прелатом, котрий підтвердить заяви Хуондера щодо гріховності гомосексуалізму. Арх. Хуондер завжди стверджував, що гомосексуалісти – як і пари, які живуть не в шлюбі – не можуть приступати до Св. Причастя.

Разом із побоюванням, що Арх. Ґалліксон зруйнує «екуменічні» відносини зі швейцарськими протестантами, ці турботи ставлять німецьких швейцарських католиків у відповідність із головними ЗМІ. Очевидно, вони дуже задоволені своїм становищем, як охарактеризував новий нунцій: зменшення покликань, прогресивна моральність, порожні храми і парафії без священиків.

Домініканський священик, Віктор Гофштеттер, у пресі написав коментар, в якому попросив Арх. Ґалліксона прочитати перелік гріхів, який минулого року Папа представив Курії.