«Чувайте і моліться, щоби не увійшли в спокусу» (Мр. 14:38)
  • Нед, 29/07/2018 - 16:30

Пастирський лист Митрополита Івано-Франківського УГКЦ Кир Володимира Війтишина

 

Всечесним та всесвітлішим отцям, преподобним монахам та монахиням, возлюбленим братам і сестрам у Христі Івано-Франківської Митрополії!

Зібравшись на Синоді Єпископів Івано-Франківської Митрополії, який відбувся в м. Івано-Франківську 30-31 травня 2018 року Божого, в якому святкуємо 1030-річницю хрещення Руси-України, Отці Синоду роздумували над головною його темою, яка стосувалася молитовно-літургійного життя в Івано-Франківській Митрополії.

Цим листом ділимося плодом нашої спільної духовної застанови.

Дорогі в Христі!

«Чувайте і моліться, щоби не увійшли в спокусу» (Мр. 14:38).

Молитва – це вагома складова фундаменту, на якому будується життя цілої Церкви та життя поодиноких церковних громад-парафій, не кажучи вже про життя у Христі кожного християнина, а зокрема священнослужителя. Так, учні Христові від самих початків Апостольської Церкви перебували у «повчанні апостолів», «ламанні хліба» та «молитвах» (Дії 2:42). Перші християни добре розуміли важливість молитви. Молитва – це піднесення душі й серця до Бога. Однак, доки ми живемо в тілі, на землі, молитва наша, природно виражається у різноманітних зовнішніх формах. Це і коліноприклоніння, і хресне знамення, і возношення рук, і використання різноманітних богослужбових жестів та обрядів. Святе Письмо навчає, що молитва – це заповідь Господня і привілей для християнина.

Протягом останніх декількох років на долю нашого народу випали нелегкі випробування. Ці важкі й трагічні обставини виявили небувалу силу духу нашого народу, силу, яка випливає з молитви і довіри до Бога. Багато вірних нашої Церкви в найважчі моменти не припиняли народного молитовного чування. Завдяки витривалій молитовній підтримці, жертовності та відданості багатьох наших священиків, богопосвячених осіб і мирян ми щодня долаємо великі труднощі і рухаємося вперед. У молитві – сила нашого народу і джерело спасіння. Про це мовиться у Посланні «Молитва в житті Церкви» Синоду Єпископів УГКЦ 2017 року до духовенства, монашества та мирян.

«Справжня християнська молитва передбачає зустріч із живим Богом і встановлення особистого стосунку з Ним. Це може бути і мовчазне слухання Слова Божого, яке особливо потрібне в час інформаційного шуму та комерційного галасу, і прослава, і подяка, і смиренне благання, і покаяння. Дуже важливим елементом цього стосунку є щирість і справжність. Особиста молитва християнина – це зустріч живої, реальної людини з живим Богом. Перед обличчям Творця віруюча людина не лукавить, не надягає на себе маски, бо не сумнівається в доброті й безумовній любові з боку Господа Бога», - мовиться у синодальному тексті.

Продовжуючи  глибоку думку необхідності відродження молитовного-літургійного життя церкви, що була висвітлена Синодом Єпископів УГКЦ, що відбувся у Брюховичах 2017 року Божого, нами, вперше в історії Івано-Франківської Архієпархії був скликаний митрополичий синод, який першочергово приділив увагу впровадженню постанов Синоду Єпископів у життя нашої Архієпархії та Митрополії.

Християнин, як зазначається у Посланні Синоду Єпископів, ніколи не є самотнім у молитві, він поєднаний із братами та сестрами в Христі. Згідно із запевненням Христа: «Де двоє, або троє зібрані в Моє ім’я, там я серед них» (Мт. 18:20). Тому для християнського життя дуже важлива спільна родинна молитва, а його вершиною і джерелом є Божественна Літургія. Щоб зрозуміти вершину Божественної Літургії ми мусимо пройти певний етап молитовної підготовки, що включає в себе церковне правило.

Заохочуємо вірних брати активнішу участь у Вечірні та Утрені, а священнослужителі нехай подбають, щоб ті хто моляться мали тексти змінних частин цих богослужінь. Не можемо не згадати, що колискою і першою школою молитви є християнська родина, яку ми традиційно називаємо домашньою Церквою. Тому заохочуємо духовенство і батьків, а також катехитів звертати велику увагу на виховання дітей до молитви, використовуючи під час навчання християнської віри в катехитичних школах, на проповідях і реколекціях багату духовну спадщину нашої літургійної традиції, особливо богослужбові тексти, в яких виражена віра Церкви і молитовний досвід святих.

Ознакою кожної живої парафії є активна участь вірних у житті Церкви, а саме у біблійних гуртках, соціальному і катехитичному служінні та місійній діяльності.

Особливо хочу підкреслити та просити кожного, щоб о 21 годині кожного дня ми всі разом, на чолі з Блаженнішим Святославом, великою християнською родиною злучалися у спільній молитві за Батьківщину Україну та нашу Церкву.

Благословення Господнє на Вас!

 

† д-р Володимир Війтишин,

Архієпископ і Митрополит

Івано-Франківський

Дано у престольному граді Івано-Франківську

при архікатедральному і митрополичому Соборі Воскресіння Христового 28 липня 2018 року Божого

в день Рівноапостольного Володимира Великого, князя Київського