Дослідження чуда зцілення за заступництвом Івана Павла ІІ може тривати близько року
  • Пон, 18/02/2013 - 15:37

Від моменту подання документів про оздоровлення до визнання чуда і канонізації може пройти як мінімум рік, а то й більше, – вважає експерт канонізаційних справ, польський священик Габріель Бартошевські. Він розповів про ті процедури, які треба пройти у справі канонізаційного процесу блаженного Івана Павла ІІ.

Як розповів о. Бартошевські, постулатор канонізаційного процесу Івана Павла ІІ, о. Славомір Одер подав до Конгрегацій у справах канонізації святих документи стосовно оздоровлення, отриманого за заступництвом блаженного Папи. Тепер цю справу розглядатимуть у Конгрегації.

Спочатку постулатор повинен був, за згодою місцевого єпископа, провести етап процесу на території єпархії, де це чудо відбулося. Треба було зібрати необхідні документи стосовно перебігу і лікування хвороби, а також надприроднього втручання, вислухати свідків та особу, яка отримала зцілення, а також лікуючих лікарів. Після цього акт справи передається до Конгрегації, там його реєструють, потім відкривають офіційну справу і проводять дослідження, чи отримання зцілення відбулося відповідно до вимог канонізаційного права. У випадку позитивної  думки Конгрегації видається декрет про важливість процесу, який означає, що представлений матеріал можна передавати для подальшого дослідження.

На першому етапі акт справи отримують двоє лікарів, котрі, кожен окремо, готують так звану легальну думку. Якщо вона позитивна, тоді акт справи передається наступним лікарям – сімом спеціалістам цієї хвороби – котрі вивчають справу, щоб зрозуміти чи оздоровлення було надзвичайним, таким, що виходить за межі природи і можливості лікування природними засобами. Потім відбувається засідання медичної комісії, під час якого обговорюється справа оздоровлення і тоді відбувається таємне голосування. Результат голосування може бути позитивним, але деколи лікарі висловлюють свої сумніви, застереження, які постулатор повинен з’ясувати в єпархії. Бувають випадки, коли медична комісія не визнає оздоровлення надзвичайним, оскільки його – на їхню думку – можна пояснити природнім способом.

Коли думка лікарів в абсолютній більшості позитивна, постулатор готує «Positio super miraculo». Її передають комісії із восьми консульторів-богословів. Їхнім завданням є вивчити справу і надати богословську оцінку оздоровлення. Вони вирішують, чи є тісний і нерозривний зв’язок між оздоровленням і молитвою, у цьому випадку за заступництвом Івана Павла ІІ. Між ними має бути тісний зв’язок, за короткий період часу, наприклад, під час новенни (новенна триває 9 днів).

На спеціальному засіданні богослови висловлюють свої думки, дискутують і голосують. Після їхнього позитивного рішення Конгрегація передає «Positio super miraculo» Комісії кардиналів і єпископів. Комісія остаточно вивчає справу і приймає рішення. Якщо й воно позитивне, кардинал-префект Конгрегації передає справу на затвердження і підпис Папі. Після цього Конгрегація редагує Декрет про чудесне зцілення. Тоді Церква стверджує, що відбулося автентичне чудо, яке є підставою для канонізації.

Усі ці етапи повинні тривати певний період часу – рік, два, можливо, й більше. Звичайно, що ця справа може розглядатися позачергово (існує черга справ), але варто чекати, що має пройти принаймні рік. Поспіх не допомагає канонізаційним процесам. Треба зберігати спокій. На це потрібен час і багато молитов.

За матеріалами wiara.pl