Друг св. Івана Павла ІІ: Під час епідемії я досвідчив Божу опіку і багато навернень
  • Пон, 23/03/2020 - 15:52

Марчелло Бедесчі, якому зараз 80 років, друг св. Івана Павла ІІ та людина, яка присвятила все своє професійне життя діяльності самоврядування та євангелізації, впродовж декількох тижнів координує діяльність італійських муніципалітетів у сфері допомоги, пов’язаної з пандемією коронавірусу.

У короткій розмові з KAI він ділиться своїми пережиттями останніх тижнів.

– Я занепокоєний і втомлений, але також довірливий, бо в глибині бачу, як багато в нас живої надії. Довірмо себе Господу. Це час великого Божого випробування, яке дається людству. Можливо, ми втратили так багато цінностей, так багато справ, до яких Господь хоче повернути нас. Не через покарання, а через ситуацію, яка закликає нас до медитації, розважання і повернення до стриманої поведінки. Цими днями я є свідком людської великодушності та багатьох навернень, – каже Марчелло Бедесчі, друг св. Івана Павла ІІ, який разом з ним започаткував Всесвітні дні молоді.

– Багато осіб довкола мене починають говорити про Доброго Бога, довіряючи Йому себе, закликаючи заступництво Марії та святих. Особливо св. Івана Павла ІІ, 100-річчя з дня народження якого відзначається цього року. І я відчуваю його присутність та захист цими днями по-особливому. У суботу ввечері, за кілька хвилин після того, як національний комісар повідомив мені трагічну звістку про 793 осіб, які померли від коронавірусу за один день, я отримав від кардинала Дзівіша з Кракова текст благальної молитви, яку він молився у Санктуарії св. Івана Павла ІІ, у каплиці Лоретанської Матері Божої. Для мене це було великим заспокоєнням і нагадуванням про велику любов Папи до Італії, яку він назвав своєю другою батьківщиною, – додає він.

Бедесчі, який усе своє професійне життя ділив і до сьогодні розділяє  координацію діяльності італійських муніципалітетів, організацію допомоги постраждалим від катаклізмів та євангелізацію з допомогою молодим людям, від початку бере участь у заходах, що запобігають поширенню коронавірусу в Італії. Він дотримується найсуворіших рекомендацій і каже про себе, що не може сидіти бездіяльно, бо його серце серед хворих і тих, хто їм допомагає.

– Зараз у мене досить відповідальне завдання, тому що я координую діяльність муніципалітетів по всій Італії, особливо в межах Національної асоціації італійських муніципалітетів. Тож я маю погляд на ситуацію як міських голів, так і національних органів влади. Ситуація дуже складна і водночас делікатна. Так, як ми можемо прочитати в різних прес-релізах, сьогодні особливо важко на півночі Італії. Зараз я перебуваю в Анконі, в регіоні Марке. Хоча він невеликий територіально, але за кількістю заражених є на 5-му місці в країні – повідомляє він.

На основі свого досвіду, він також ділиться деякими порадами. – Вважаю, що повинен прозвучати заклик не недооцінювати цією хвороби. Не можна недооцінювати жодних заходів, вжитих проти неї. Деякі з них ми застосували запізно, але сподіваємося, що вони принесуть позитивні результати найближчими днями. Тільки вчора зафіксували загибель 793 осіб. Ми не встигаємо з кремаціями тіл, а традиційне поховання неможливе через ризик поширення коронавірусу. Тому, якщо я можу дати пораду полякам і іншим народам, то  прошу прийняти всі обмеження, які є і будуть введені у зв'язку з цією пандемією та зменшенням заражень. Зараження надзвичайно прості та приховані, тому потрібна стриманість у контактах, заборона переміщення та дотримання правил гігієни, – рішуче наголошує він.

Повертаючись до італійського досвіду, він також розповідає про потребу доступу до смартфонів та планшетів для пацієнтів з інфекційних відділів, щоби вони могли контактувати зі своїми близькими. – Сьогодні я розмовляв з хворими, які щиро цінують сердечну турботу лікарів та медсестер, але попри це почуваються самотніми через заборону відвідування та неможливість спілкуватися з сім’єю, – наголошує він. Говорячи про тугу за Літургією і таїнствами, він звертає увагу на драму заборони служіння капеланів у лікарнях Італії з огляду на їхній похилий вік. – Багато осіб просять пам’ятати в молитві. Вони також згадують св. Івана Павла II та його численні перебування в поліклініці «Джемеллі». Ця велика віра і велика відданість медичного персоналу не перестають мене дивувати – підсумовує він.