Друга Всеукраїнська молитовна проща за узалежнених пройшла у Луцьку
  • Пон, 18/09/2017 - 21:42

Українська Греко-Католицька Церква завжди була небайдужою до долі узалежнених осіб та їх сімей, а тому постійно провадить діяльність, спрямовану на попередження та зцілення людей від різного роду узалежнень. Основним проханням молільників на прощі у Луцьку стало: допомогти людям з різними залежностями їх подолати і відновити образ Божої дитини.

16-17 вересня з благословення владики Йосафата Говери Отці Василіяни спільно з Комісією у справах охорони здоров’я Луцького екзархату (голова — о. Леонід Григоренко, ЧНІ) от уже вдруге організували молитовну прощу за узалежнених до Луцького Василіянського монастиря. Окрім місцевих вірних у ній взяли участь прочани зі Львова, Жовкви, Ковеля, Червонограда, Тернополя, Ківерців, Камінь-Каширська та інших міст і містечок.

Розпочалась програма паломництва Вечірнею та Божественною Літургією, після якої відбулося Водосвяття та Хресна хода зі свічками довкола храму. Під час вечері військова кухня частувала прочан смачною кашею й чаєм, а монастирська кухня — запашною кавою. Продовжилися молитовні чування співаною вервицею, Хресною дорогою, пісенною молитвою перед Найсвятішими Тайнами. Під час спільної молитви своїми свідченнями із паломниками ділились члени спільноти Анонімних Алкоголіків. Завершилась проща Божественною Літургією, яку очолив настоятель монастиря — о. Терентій Цапчук, ЧСВВ, у співслужінні о. Йосифа Будая, ЧСВВ та о. Володимира Маланюка, ЧСВВ. Богослужіння супроводжував спів прицерковних хорів «Елеос» та Цариці Миру. Під час прощі вірні чисельно приступили до Святих Тайн Сповіді та Євхаристії.

Висловлюємо щиру вдячність організаторам та благодійникам за проведення прощі та усім її учасникам за небайдужість до болю ближнього і молитовну підтримку один одного. Адже, якщо ми, з Божої ласки, й самі не є узалежненими, то чи не щодня, хоча б йдучи по вулиці, зустрічаємося із драмою життя людей узалежнених, яким можемо і повинні допомагати у цій боротьбі за вічне життя молитвою особистою та спільною.

Тетяна Сосновська