З 22 до 25 квітня Владика Діонісій Ляхович, Апостольський візитатор для українців греко-­католиків в Італії та Іспанії, перебував з душпастирським візитом в Іспанії. Також на запрошення о. Василя Халака, душпастиря українських громад в Аліканте та Торрев’єсі, зазначені громади відвідала і с. Євсевія Мудранинець, СНДМ, котра з Риму привезла мощі Блаженної Йосафати, співзасновниці Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії.

22-­го квітня в Аліканте та 23-­го квітня в Торрев’єсі Владика Діонісій відслужив Божественні Літургії та звернувся до вірних зі словом заохоти наслідувати Бога у милосердній любові. Перед та після богослужіння Владика уділив Таїнство Покаяння численним вірним. Після Літургії с. Євсевія розкрила постать Преподобної Йосафати. А згодом, під час співу Молебню, вірні могли приклонитись до мощей Блаженної. 

В Квітну неділю, 24­го квітня, до Аліканте та Торрев’єхи прибули також численні вірні  з Мурсії, щоб помолитися біля мощей Блаженної Йосафати. Під час свого візиту Архієрей уділив таїнство покаяння понад 100 вірним.

В проповідях Апостольський візитатор, розкриваючи духовний зміст свята та значення посвячення пальмових та оливкових гілок, зробив такий наголос: «З одного боку ­ це радість. Ісус сприймає радісні оклики «Осанна» і їх не заперечує, як не заперечував весільної радості, де навіть перемінив воду на вино. І Апостол Павло сьогодні закликає нас до радості: «Радуйтеся, і знову кажу, радуйтеся». По друге свячена лоза повинна пригадувати нам і про страждання Ісуса Христа. Страждання належить до сутності людського буття. Від нього утекти неможливо. Проте можливо його перемінити чи переобразити з прокляття на благодать. І це здійснив Ісус своїми страстями. Це була гірка чаша, з якої Ісус мусів пити з волі Небесного Отця. І перед ним в Оливному Городі стоїть ця страшна картина страждань. Він тривожиться, що аж потіє кров’ю. Просить Отця, щоб відняв від нього цю чашу, але каже: «Не Моя, а Твоя воля нехай буде!» (Лк. 21, 42). На Ісуса падуть усі болі людського буття і не має жодного людського болю, щоб Ісус не відчув на собі! Він відчуває навіть опущення свого Отця, і з його серця виривається крик: «Боже мій Боже, чому ти мене опустив» (Мт 27, 46). І тут він доходить до брам пекла, щоб з пекла нас вирвати. І в моменті, коли він відчуває присутність Отця, віддає йому свого духа: «Отче, у Твої руки віддаю Мого духа» (Лк 23, 46). І починається воскресіння; Воскресіння у відданні  себе в руки Отця. Тому ця лоза нам пригадує про наше терпіння, а коли в ньому єднаємося з Христом, перемінюємо його на благодать, на воскресіння. Ісус прийняв на себе кару гріха, щоб нас від кари звільнити. Те, що виглядає для нас карою, насправді ж стає благодаттю, початком воскресіння».

Після освячення вербових і оливкових галузок присутні слухали про життя і служіння Блаженної Йосафати, а під час молитви Акафісту до Блаженної, котрий очолив о. Василь Халак, просили її заступництва та цілували мощі.

У понеділок владика Діонісій у супроводі о. Василя Халака та с. Євсевії зустрівся з місцевим єпископом Монс. Хесус (S.E. Jesús Murgui Soriano). Під час зустрічі мова йшла про ситуацію в Україні та про подальший розвиток двох українських спільнот, що діють на території Дієцезії Оріхуелла-Аліканте. На завершення Владика Діонісій висловив подяку Єпископові Хесус за проведену збірку на гуманітарні потреби в Україні.