«Хотів би стати всім для всіх, щоб всіх спасти»: шістнадцять сильних думок митрополита Андрея Шептицького, що стали крилатими висловами
  • Срд, 29/07/2020 - 18:48

З нагоди 155-річчя від дня народження митрополита Андрея Шептицького пропонуємо вашій увазі шістнадцять його висловів, що стали крилатими фразами.

  1. Всім для всіх, щоб всіх спасти. Сповняючи обов’язки любові до ближнього пристав я з моїми вірними у справедливих їхніх національних прагненнях, роблю себе, щоб стати всім для всіх, щоб їх спасти.
  2. Любити Україну потрібно не словами, а ділами. Не потоком шумних і галасливих фраз, а тихою невтомною працею любіть Україну.
  3. Світ гине від браку любові. Світ гине з браку любови, гине з людської ненависти! Не переставаймо ж благати Всевишнього про обильні, теплі дощі його святої благодати з неба.
  4. Будь-яке вбивство є гріхом. Дивним способом обманюють себе і людей ті, що політичне вбивство не уважають гріхом, наче би політика звільняла чоловіка від обов’язку Божого закону та оправдувала злочин, противний людській природі. Так не є. Християнин є обов’язковий заховувати Божий закон не тільки в приватному житті, але й в політичному та суспільному житті. Людина, що проливає неповинну кров свого ворога, політичного противника, є таким самим вбивцею, як людина, що це робить для грабунку, і так само заслуговує на кару Божу і на клятву Церкви.
  5. Під час війни особливо важливо довіряти Богові. Воєнні часи приносять нам неодно терпіння і неодну спокусу. Йде лиш про це, щоб з Божою благодаттю тривати при Божому законі і сильно надіятися на Всевишнього, що його пресвята ласка оберне на наше добро всі терпіння, які нам зіслав. Досвіди принимаємо з Божих рук; нічого не діється без волі Небесного Отця, Бог, добрий Батько, змилосердиться над нами, простить наші гріхи і дасть діждатися благословенного часу миру.
  6. Дуже часто самі українці стають ворогами для України. Не треба Україні інших ворогів, коли самі українці українцям ворогами, що себе взаємно ненавидять і навіть не стидаються вже тої ненависти… Як довго у національних справах більше пам’ятати будуть українці на власне індивідуальне добро, так довго загальна справа не буде могти успішно розвиватися. Бо тої загальної справи просто не буде, бо не буде її в свідомості і в совісті людей.
  7. Священник не повинен публічно представляти свої політичні погляди. Священик може в приватному житті мати політичні погляди. Може в приватнім житті бути політиком, але не сміє бути політиком ані в Церкві, ані в сповідальниці, ані в жоднім відношенні пароха до вірних.
  8. Добрий батько завжди дбає про добробут своїх дітей. Чи я лікар, чи я хлібороб, чи я політик, щоби питати про здоров’я, про добрий побут та просвіту? Ні! Я не лікар, не хлібороб, ані політик, я отець! А вітцеви нічого не є чуже, що синів, дітей єго обходить.
  9. Лінь робить людину нездатною працювати. Чоловік лінивий, до праці тяжкий, буде тягарем і для родини, і для цілої громади; не лишень маєток змарнує, але через лінивство стане з часом нездатним до праці, бо за лінивством увійде в його душу всяка гниль і всяка нечистота моральна.
  10. Не зривами однієї хвилини будується державність. Не зривами одної хвилини, лише безупинним напруженням і безупинними жертвами аж до крови і смерти многих поколінь двигається народ. І легше часами кров пролляти в одній хвилині ентузіазму, чим довгі літа з трудом сповнювати обов’язки і двигати спекоту дня і жар сонця, і злобу людей, і ненависть ворогів, і брак довіря своїх і недостачу помочі від найближчих, і серед токої праці аж до кінця виконувати своє завдання, не чекаючи лаврів перед побідою, ані вигоди перед заслугою».
  11. Україна лише саме себе зможе змінити. Ключ до перетворення України знаходиться в ній самій. Нам важко змінити зовнішні обставини, проте в нашій волі змінити себе.
  12.  Найкраща ціль не освячує лихих засобів.  Християнство, Дорогі, це любов, так як Євангеліє – це наука любови. А що Ваша любов до Батьківщини готова на всякі жертви, то це також прикмета глибока і дійсно християнська. Однак маю щось і проти Вас,бо Ви, і це природна недостача Вашого віку, в жертві йдете часом так далеко, що Ви не лише себе готові посвятити, але й готові посвятити чуже добро і загальнонаціональні цінності. А це вже не є прикмета, а пересада, що може знищити до самої суті ту прикмету, з якою лучитися. Чуже добро і чуже щастя повинно бути святе не лише для християнина, але й для людини, як такої. І нарушувати це добро невільно нікому. Бо найкраща ціль не освячує лихих засобів.
  13. Основною чеснотою християнства є покірно про себе думати. Маєте ту недостачу, що свою думку сміливо і буйно ставите вище від думок всіх старших, що при найбільшій любові до своїх батьків себе вважаєте мудрішими і вищими. Якже ж Вас переконати, що наслідком такої ментальності,  ви на жаль надто часто помиляєтеся? Сильно переконаним з – поміж Вас християнам сказав би я, що основною чеснотою християнства є покірно про себе думати, що Бог гордим противиться, а дає свою ласку покірним, однак, не дивуюся, Дорогі, що більшість з-поміж Вас цю науку мало розуміє.
  14. Служба любови, мої Дорогі, не знає лаврів. Служба любови, мої Дорогі, не знає лаврів,  як довго жертва ще неповна, а жертва одної хвилини не заступить довголітньої муравлиної праці. Не зривами одної хвилини лише безупинним, напруженим і безупинними жертвами аж до крови і смерти многих поколінь двигається народ. І легше часами кров пролляти в одній хвилині ентузіазму, чим довгі літа з трудом сповнювати обов’язки і двигати спекоту дня і жар і злобу людей і ненависть ворогів і брак довір’я своїх і недостачу помочі від найближчих, і серед такої праці аж до кінця виконувати своє завдання. Своє завдання, не чекаючи лаврів перед побідою, ані винагороди перед заслугою.
  15. Пам’ятайте, що нічого доброго для свого народу Ви не осягнете, чинячи справи, суперечні із Заповідями Божими. Не дайте спровокувати себе до жодних беззаконних учинків. Адже це в інтересі наших ворогів: намовити наших людей до нерозважливих кроків, які можуть, а навіть неминуче стягнуть велику шкоду на наш народ. Не дайте намовитися людям, котрі чинення супроти заповіді Господньої представляють Вам як неминучість. Пам’ятайте, що нічого доброго для свого народу Ви не осягнете, чинячи справи, суперечні із Заповідями Божими.
  16. Потребуєте тієї справжньої Божої МУДРОСТІ. Треба й Вам тієї Божої МУДРОСТІ, що вміє розрізнити щире золото від фальшивого… Нехай же провідним світлом Вашої праці буде передусім – випросити з неба той пре цінний Божий дар, яким є МУДРІСТЬ.