Християн «слід змусити» приклонитись
  • Чтв, 09/04/2015 - 01:28

«Стаття Френка Бруні в «Нью-Йорк Таймз» цього ранку шокувала багатьох з нас, судячи з моєї поштової скриньки», – так розпочинає свою статтю Род Дреєр, головний редактор видання «The American Conservative». «Вона передає дух, який надихає рух ЛГБТ та його союзників. Щоб найвпливовіша газета в Америці почувалась комфортно опублікувати це – це сигнал. Це не та війна, яку ми обрали, але не сумнівайтесь: це – війна. Ось кілька цитат:

                Гомосексуалізм і християнство не повинні конфліктувати в жодній церкві.

                Те, що багато християн вважають їх несумісними – це зрозуміло, і це приклад не так ненависного ставлення, як традиційного підходу. Вірування, які кам’яніли впродовж століть не легко похитнути.

                Та зрештою, подальше ставлення до геїв, лесбіянок та бісексуалів як до грішників – це рішення. Це – вибір. Воно вважає розкидані уривки древніх текстів пріоритетнішими від усього, що виявилось пізніше – наче час зупинився, наче досягнення науки і знання нічого не означають.

                Воно нехтує тим, наскільки твори відображають упередження і «сліпі місця» їх авторів, культур і віків.

Розумієте це? Сьогодні ми маємо особливий підхід до тієї істини, яку св. Павло, автори Біблії, Отці Церкви і фактично кожен християнин в історії близько 1970 років на Заході вважали правдою. І ми, твердить Бруні, не лише знаємо, що вони помилялись, ми маємо обов’язок змусити тих, хто досі вірить в чітке біблійне вчення і достовірність авторитарної традиції, покаятись з їх єресі. Бруні включає ліберального євангелічного професора Девіда Ґаші до списку свого хрестового походу: «Консервативна християнська релігія є останнім бастіоном проти повного прийняття представників ЛГБТ».

Отже, визначивши ворога, єдину річ, що стоїть між ними і культурною гегемонією, що вони пропонують робити? Ось (наголос мій):

                Кріч і Мітчел Ґолд, відомий виробник меблів і гей-філантроп, заснував адвокатську групу «Faith in America» (Віра в Америці), яка має на меті пом’якшувати шкоду, завдану представникам ЛГБТ шляхом т.зв. «релігійного фанатизму».

                Ґолд сказав мені, що церковних лідерів слід змусити «видалити гомосексуалізм із переліку гріхів».

                Його вказівка гідна – і гарантована.

Не «слід переконати», але «слід змусити». Примусити. І примусити не змінити нашу поведінку, а змусити змінити те, у що ми віримо. Бо Ти Повинен Затвердити.

І яким чином Бруні та його вояки із «Воїни соціальної справедливості» планують змусити нас відректись нашого вірування? Це ми побачимо. Індіана і Арканзас показали, що більшість американців не дуже дбають про релігійну свободу – і, до речі, особи типу Бруні і газети, на яку він працює, зневажають її, принаймні тоді, коли її практикують «консервативні християни».

І не лише «Нью-Йорк Таймз», але й газети типу «Форум» у, уявіть собі, Фарґо, Північна Дакота, опублікували на передніх шпальтах фотографії усіх членів державного законодавства, які голосували проти закону про рівність ЛГБТ. Звичайно, я не бачу проблеми в тому, що газети чи будь-хто критикують, і до того ж різко, тих, хто голосує не так, як їм подобається. Однак образність і формат тут нагадують полювання на відьом з метою піддати Ворогів Народу публічній зневазі.

Чи можете уявити собі галас, якби Росс Даутхет, правовірний католицький колега Бруні, написав текст, в якому б підтримував як «гідну – і гарантовану» думку, що про-ЛГБТ християн та інших «слід змусити повернути гомосексуалізм до переліку гріхів»? Я – консервативний християнин, котрий вірить у традиційне вчення, і мені така примусова заява здалась би приголомшливою. Однак, без сумніву, ніхто з тієї сторони не має й найменшого сумніву у їх причинах, їх мотивах чи методах. Ніхто. У священній війні немає місця для сумніву.

Чи можете собі уявити галас, якби «Таймз» опублікували статтю, де б писало, що юдеїв чи мусульман слід «змусити» перестати вірити у доктрину їх релігії? Якби соціалістів слід би було «змусити» заперечити усі їх політичні переконання?

Але не тоді, коли ціллю є консервативні християни, які витривають у своїй «єресі».

Слова Бруні не є поспішною фразою, яка з’явилась у якійсь незначній газетці. «Таймз» детально редагує ці колонки. «Таймз» є представником культурної думки еліти. Ці слова, з’являючись на цій платформі, мають значення. Так само як і схвалення відомого християнського лідера типу Девіда Ґаші. Я думав, що, можливо, Ґаші не усвідомлював, що його коментарі будуть поставлені на служіння такої шокуючої колонки. Я заглянув на його Твіттер-канал, шукаючи роз’яснення чи чогось типу того. Ось вердикт Ґаші щодо колонки Бруні:

«Фанатизм, Біблія і уроки Індіани, через @nytimes. Майстерно, важливо. Там є кілька моїх цитат»

Майстерно, важливо. Ох. Занадто як для релігійної свободи і такого типу християнина. І дуже корисно дізнатись, де розставлені межі у поточній і наступній боротьбі.

І, читачу, не кажи, що тебе не попереджали. Готуйся.

Оновлення. Ґаші уточнює:

«Я не вважаю, що християн слід «змусити» переглянути їх погляди на основі зовнішнього тиску».


Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць