Тереза Нейманн (1898-1962) народилася в Коннерсройті (Баварія) в селянській родині. Володіла життєрадісним темпераментом і працьовитістю, з дитинства працювала в полі, починаючи трудовий день з молитви. Тереза отримала грунтовне християнське виховання в сім'ї, і з ранніх років Господь наділив її особливими дарами.

Коли дівчинка в 12 років приймала Перше Причастя, їй явився Дитятко Ісус в той час, як священик підносив Причастя. Тереза не здивувалася: вона була впевнена, що Ісуса бачили всі інші діти, які були присутні тоді в храмі.

Життя дівчини радикально змінилося в віці 20 років. Тереза поспішала до корівника, в якому розгорілася пожежа, невдало ступила, впала і отримала серйозну травму хребта, яка призвела до паралічу ніг. Страждання її примножилися, коли вона, в результаті ще одного невдалого падіння, повністю осліпла.

У той час її батька призвали на війну з французами - під час Першої світової війни. Повертаючись із Західного фронту, батько привіз дівчині образок Терези Лізьє, слава про святість якої починала поширюватися і в Німеччині. Тереза молилася до святої з величезною ретельністю аж до дня її беатифікації. Пій ХІ зарахував Терезу від Дитятка Ісуса до лику блаженних 29 квітня 1923 року; в той день Тереза Нейманн зцілилася від сліпоти і знову почала бачити. Але це була не єдина милість за заступництвом святої: 17 травня 1925 року, під час канонізації Малої Терези, баварська дівчина одужала від паралічу і знову стала ходити. А через три роки Тереза - рідні та друзі звали її Резль - мало не померла від нападу апендициту і знову побачила чудесне зцілення.

В ночі з 1 на 2 квітня 1926 року - це була Страсна п'ятниця - Терезі з'явився Розп'ятий Ісус, від якого вона отримала стигмати. Після цього Резль перестала відчувати голод і спрагу і припинила приймати їжу і питво. Звістка про її довготривалий піст розійшлася по світу, здивувавши медиків і учених і приводячи в замішання владу нацистського режиму.

Тереза регулярно впадала в екстаз, під час якого відчувала страждання самого Господа; це тривало 36 років, про що могли свідчити деякі єпископи, діячі культури і мистецтва. Резль непомірно страждала, відчуваючи ті ж болі, які випали на долю Спасителя. Вона стояла на Голгофі поруч з Ним, відчувала на собі удари бича, чула образи, говорила по-грецьки, арамейською і латиною - на мовах, яких ніколи не знала. Відомі фахівці з стародавніх мов, які були присутні під час екстазів Терези, підтвердили, що вона з точністю вимовляла слова і фрази на цих мовах.

Під час своїх «страстей» Тереза продовжувала працювати в полі і займатися домашнім господарством, а починаючи з четверга її рани кровоточили, але вона, не дивлячись на це, продовжувала харчуватися лише євхаристійним Хлібом: о шостій ранку щодня священик приходив до неї з Причастям, і до кінця життя воно було її єдиною їжею.

Неодноразово Тереза приймала Причастя чудесним чином: частичка Тіла Христового сама наближалася до неї, а іноді, як свідчать біографічні розповіді, сама виходила з дарохранильниці, прямуючи до Резль, що стояла на колінах в храмі.

Тереза мала також дар білокаціі, завдяки якому один раз навіть допомогла уникнути самогубства. Біографи розповідають про феномени левітації, а також про бесіди Резль з ангелом-хранителем і з душами померлих.

Тереза Нейманн особливим чином увійшла в таємницю страждань шляхом «заміщення». Є свідчення отця Набера, який раптово був позбавлений від страждань після того, як Резль благала Господа звалити на неї тягар його хвороби. Був і ще один випадок: молодий студент богослов'я захворів на туберкульоз і боявся, що не зможе стати священиком через хворобу. Резль ревно молилася, і Спаситель її почув. Терезу спіткала важка хвороба горла, а студент видужав і пізніше був висвячений на священика.

Незвичайні події в житті Терези дійшли до вух керівників Третього Рейху, але Гітлер наказав залишити в спокої баварську селянку, яка, між тим, пророкувала про гнів Божий на фюрера і передбачала крах його режиму.

З ініціативи Регенсбурзької єпархії було проведено ряд медичних досліджень, щоб знайти пояснення тривалого голодування і стигмат. Вони показали, що мова йде про надприродне втручання.

Тереза Нейманн говорила, що її місія - доповнювати страждання Христові за порятунок людства. Порятунок душ разом з Ісусом: Резль здійснювала це щодня, не виходячи зі свого будинку, який став для неї Голгофою.