Інтерв'ю

- Блаженніший, спостерігаючи за реакцією світу на досить тяжкі події в Україні, складається таке враження, що поляки більше за всіх турбуються за Україну. Що їх спонукає до такої братерської любові?

Нещодавно Синод Єпископів УГКЦ з благословення Святішого Отця Франциска утворив новий екзархат – Харківський, шляхом поділу Донецько-Харківського екзархату. Екзархом Харківським призначено високопреподобного отця Василя Тучапця, який досі був ігуменом монастиря Святого Василія Великого в Києві та провінційним вікарієм. Чин найменування і хіротонія владики-номінанта відбудеться в травні.

Владико-номінанте Василю, вас обрано Екзархом Харківським. У цьому регіоні сьогодні непроста ситуація. Вам не страшно туди зараз їхати?

"Пригадую Івана Павла II з великою вдячністю. Я не міг і не повинен був намагатися його наслідувати, але старався продовжувати його спадщину і його справу, робив це так як  вмів найкраще", - констатував Папа-емерит.

Ті слова записані в книжці "Accanto і Giovanni Paolo II" ("У боку Івана Павла II"), в якій зібрано висловлювання найближчих співпрацівників Папи Римського. Видало її видавництво Ares.

Ось деякі фрагменти інтерв’ю:

Думками про Великдень через призму Майдану та останніх подій на Сході України у студії програми «Погляд на тиждень» телеканалу ZIK поділився активний учасник Автомайдану, священик УГКЦ о. Михайло Димид.

- Отче Михайле, сповідь – це один із обов’язкових елементів підготовки до Великодня. Люди, які боролися на Майдані, протистояли міліції, застосовували до правоохоронців силу повинні про це сповідатися?

Отець Любомир Яворський, військовий капелан, заступник керівника Департаменту душпастирства силових структур Патріаршої курії УГКЦ зараз разом із іншими капеланами УГКЦ відвідує військові частини на східних, південних і північних теренах України.

Капеланська мандрівка отця Любомира триває вже більше ніж десять днів. Спершу отець Любомир та інші капелани з Києва та західного регіону виїхали в Херсонську область, де були гарячі точки, щоб надавати духовну опіку нашим військовослужбовцям. Потім попрямували в Дніпропетровську, Сумську, Чернігівську області…

У контексті останніх подій, що сталися в Криму, переконана, у більшості українців виникало питання стосовно дальшої долі найближчої до вже колишньої автономної республіки частини нашої держави – Східної України. Усіх бентежить, чи продовжуватиме свою політику захисту росіян в Україні Путін на східних теренах Української держави, а також те, яка доля спіткає патріотичну Українську Греко-Католицьку Церкву.

Останніх два дні вірні нашої Церкви і громадяни України, які стежать за подіями в Криму, з трепетом чекали новин про отця Миколу Квича – священика УГКЦ, військового капелана. Улітку мало б виповнитися 10 років, як він служить у Севастополі. На жаль, у день так званого референдуму священик змушений був покинути територію Криму, бо якщо б залишився, то, можливо, його б засудили за «екстремізм»…

В інтерв’ю Департаменту інформації священик розповів, що з ним трапилося за останні два дні і що, так би мовити, стало для цього підставою.

Цього року виповнюється 25 років виходу з підпілля Української греко-католицької Церкви. З цієї нагоди пропонуємо Вашій увазі інтерв'ю з Архиєпископом Ігорем Возьняком, Митрополитом львівським УГКЦ.

– Високопреосвященний владико, чи вбачаєте Ви певну невипадковість в тому, що 25-та річниця легалізації УГКЦ випала у такий важкий для українців період? Чи можемо черпати сили, споглядаючи на шлях, який пройшла наша Церква?

Ці слова відіграли одну з ключових ролей у появі Подячного хреста, який подорожує столицями світу у подяку Господу за наше спасіння. Хрест відвідав 34 держави, біля нього молився король Бельгії, Йоан Павло ІІ і Бенедикт XVI. Тепер Подячний хрест у Києві на головному Майдані країни.

Хрест уже відвідав 34 держави і залишилось ще 170 столиць світу, інші міста Хрест відвідує за запрошенням. У столиці він обов’язково має бути на Святій Месі, а після свого візиту там встановлюють інший – менший хрест.