Кардинал Паролін: Церква вірить, що мир є можливим, і тому бореться за нього
  • Втр, 09/08/2022 - 16:55

Державний Секретар Святого Престолу дав розлоге інтерв’ю італьському часопису «Limes», що займається геополітикою, розповівши про особливості ватиканської дипломатії та відповівши на різні запитання, що стосуються російської агресії проти України.

«Дипломатія Святого Престолу не зв’язана з якоюсь державою, але з дійсністю міжнародно права, що не має політичних, економічних і військових інтересів. Вона служить Єпископові Риму, який є пастирем Вселенської Церкви», – цими словами розпочинається інтерв’ю кардинала П’єтро Пароліна, Державного Секретаря Святого Престолу, що побачило світ в італійському часописі «Limes», який займається геополітичними оглядами.

Розлоге інтерв’ю торкається різних тем. Від дипломатії Святого Престолу, що є вселенською, бо «папські представники походять з місцевих Церков з усього світу» та має «чітку церковну функцію», до геополітики, «незамінної для того, щоби якнайефективніше виконувати дипломатичний фах». Від міжнародної ролі Папи Франциска, який разом зі своїми попередниками є символом «менш європоцентричної Церкви» та «багатостороннього погляду на міжнародні проблеми», до тривалого дипломатичного досвіду кардинала Пароліна, за який він дякує Богові, Який у різних ситуаціях дав йому благодать «незважаючи на слабкості та обмеження, супроводити дипломатичну місію священичим служінням». У центрі розмови – вселенський характер Церкви посеред складного та роздробленого світу, позначеного «фрагментарною третьою світовою війною», про яку Папа говорить від початку свого понтифікату.

Дорога Євангелія – звіщення миру

Як зазначає очільник ватиканської дипломатії, компасом на цій дорозі є та залишається Євангеліє. «Звіщення миру, обітниця та дар миру, – пояснив він, – всі його сторінки наповнені ним. Його призивають ангели в момент народження Ісуса у Вифлеємі. Він Сам бажає його після воскресіння. Церква йде за прикладом свого Господа: вона вірить у мир, трудиться задля миру, змагається за мир, свідчить мир і старається його будувати. В цьому сенсі вона є пацифістською».

Законність самооборони

В тому, що стосується можливості вдаватися до зброї, кардинал Паролін нагадує, що катехизм Католицької Церкви передбачає право на законний захист. «Народи мають право захищатися, якщо зазнали нападу. Але цей законний збройний захист повинен здійснюватися в рамках деяких умов, які цей же катехизм перераховує: вже всі інші засоби покласти край агресії виявилися недієвими чи неефективними, є обґрунтовані рації успіху, застосування зброї не викличе більшого лиха та безладу, від тих, які слід усунути», – зазначив він, а на запитання про те, чи справедливо озброювати український спротив, додав: «Відповім на це запитання, відсилаючи до щойно перерахованих принципів. Конкретні рішення лежать у компетенції правителів, як це визнає катехизм Католицької Церкви».

Голос «вопіющого в пустелі»

Однак, дорогою до миру є взаємно підтримане роззброєння. Бо в багатьох частинах світу бачимо непропорційне та нерозсудливе застосування зброї. А це тому, що, за словами Державного Секретаря Святого Престолу, «війна починається у серці людини». Папа повторює це в своїх закликах, але «голос Папи часто є vox clamantis in deserto (голос вопіющого в пустелі)». «Це пророчий голос, з далекоглядним пророцтвом. Він схожий до посіяного зерна, що потребує плідного ґрунту, аби принести плід», – підкреслив він.

«Також і сьогодні, в трагічних українських подіях, не здається, щоб з’явився момент готовності сісти за стіл для реальних мирних переговорів і прийняти пропозицію про посередництво super partes. Як є очевидним, недостатньо, щоб лише одна сторона це пропонувала чи припускала в односторонньому порядку, невід’ємним є, аби обидві сторони висловили своє бажання в цьому напрямку… Ще раз vox clamantis in deserto. Але слова Папи однаково залишаються свідченням високої цінності, що впливає на багато сумлінь, допомагаючи усвідоми, що мир і війна розпочинаються в наших серцях, що всі ми покликані зробити свій внесок, аби підтримувати перший та запобігти другій».

Чи події в Україні можуть причинитися до злиття «фрагментів», так що третя світова війна стане реальністю? Відповідаючи на це запитання, кардинал Паролін підкреслив: «Війна в Україні вражає нас з різних причин, насамперед, через те, що це конфлікт у серці Європи між християнськими країнами, який розпочала країна, що має ядерні боєголовки, з конкретною ймовірністю того, що ситуація може вийти з-під контролю. Ви праві, коли вказуєте на можливість негативного стрибка до поєднання фрагментів у справжній і властивий світовий конфлікт. Думаю, що ми ще нездатні передбачити чи обрахувати наслідки того, що відбувається. Тисячі смертей, знищені міста, мільйони переміщених осіб, спустошене природне довкілля, загроза голоду через нестачу зерна в багатьох частинах світу, енергетична криза…».

Щоб можливі подорожі принесли мир

Відповідаючи на запитання журналістів про можливість подорожі Папи Франциска до країн у стані війни, Державний Секретар зазначив, що найбільшим прагненням Папи, й, отже, «його пріоритетом», є те, щоб «завдяки його подорожам можна було досягти конкретну користь». «У цій перспективі він сказав, що хоче поїхати до Києва, щоби принести втішення та надію населенню, яке страждає від війни. Так само він оголосив про свою готовність здійснити подорож також і в Москву, за наявності умов, які дійсною будуть корисними для миру», – пояснив кардинал Паролін, додаючи: «Я думаю, що на серці Папи лежать жертви війни та всіх забутих конфліктів. Насамперед, загиблі, далі – їхні родичі, ті, хто все втратив і був змушений втікати. Папа Франциск хотів конкретно виявити цю близькість через подорожі кардиналів Конрада Краєвського та Майкла Черні та через місію в Україні Секретаря у справах стосунків з державами й міжнародними організаціями архиєпископа Пола Річарда Ґаллаґера».

Чи Папа проросійський?

Під час розмови журналісти звернули увагу на те, що в різних колах Папу Франциска звинувачують у тому, що він займає проросійську позицію. Відповідаючи, кардинал Паролін зізнався, що його лякає «це спрощення». «Папа є проросійським, бо закликає до миру? Папа є проросійським, бо засуджує гонку озброєнь і залучення величезних коштів на придбання нової і дедалі потужнішої зброї, замість того, щоби використати наявні ресурси на боротьбу проти голоду та спраги в світі, на охорону здоров’я, на соціальне забезпечення, на освіту та екологічний перехід? Папа є проросійським, бо закликає замислитися над тим, що привело до цих тривожних і небезпечних наслідків, нагадуючи, що співіснування, яке ґрунтується на військових союзах й економічних інтересах, є співіснуванням на глиняних ногах? Папа є проросійським, бо закликає застосовувати “схеми миру”, замість того, щоби далі триматися “схеми війни”?» – запитував він, наголошуючи, що не можна настільки спрощувати дійсність. Очільник ватиканської дипломатії підкреслив, що «Папа від першої миті, з недвозначними словами, засудив російську агресію проти України, ніколи не ставив на той самий рівень агресора та жертву агресії, ані не був і не позиціонував себе як “рівновіддаленого”». Він був, радше, «рівноблизьким» до тих, «які страждають від нищівних наслідків цієї війни».

Погляд на церковну ситуацію в Україні

Співрозмовники торкнулися також теми церковних стосунків в Україні. На думку кардинала Пароліна, «Церкви в Україні дедалі більше усвідомлюватимуть як свої відмінності, так і те, що їх об’єднує». Якщо ж йдеться про становище католицьких спільнот двох обрядів, то він зазначив, що «в Україні як латинська, так і греко-католицька Церкви є дуже динамічними, і хоч покликаються на частково відмінні культурні компоненти та суспільну дійсність, обидві шанують і розвивають ідентичність українського народу». «Уявляю собі, – зазначив він, – що сумний досвід, який вони переживають разом, причиниться до зміцнення уз солідарності, не лише між ними, але також з іншими Церквами в країні. Спільне страждання, зазвичай, зміцнює почуття дружби».

 

 


Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць