Книга кардинала Дзівіша про Івана Павла II: «Я жив поруч з святим»
  • Чтв, 07/11/2013 - 09:53

«Я жив поруч з святим»: так називається книга кардинала Станіслава Дзівіша, архиєпископа Краківського, написана у формі бесіди з журналістом Джанфранко Свідеркоскі. Через вісім років після смерті Івана Павла II кардинал згадує подробиці життя людини, секретарем якої він був протягом майже 40 років і яка буде канонізована 27 квітня 2014р. Книга, опублікована видавництвом Rizzoli, була представлена 5 листопада в Римі.

Глибокі стосунки з Господом, любов до Євангелія і до людини, відмова від ідеології, місіонерський порив − ось кілька рис життя Кароля Войтили, згаданих у книзі «Я жив поруч з святим». У тексті переплітаються спогади про «історичні» моменти Кароля Войтили як архиєпископа Кракова, а також Папи, його глибоку любов до Христа, увагу до людей, його молитву. У центрі всього була Служба Божа. «Було видно по всьому, − згадує кардинал, − що Служба Божа була не тільки центральним моментом кожного дня... але глибокою потребою його душі». Це підтверджує також монсеньйор Павло Пташник, який був багато років співробітником Івана Павла II і главою Польського відділу Державного секретаріату: «Молитва була основою всієї його діяльності. Він переживав свою віру не як сповідання істини, а як конкретні взаємини з Ісусом Христом. Тому він в будь-яку хвилину намагався бути поруч з Господом і слухати Його, щоб черпати з цієї зустрічі вирішення проблем та ініціативи, які слід було вжити в Церкві. Служба Божа була для нього особливим моментом. Ми не одного разу відчували це − як у його каплиці, так і під час поїздок і масових богослужінь».

Один з найближчих співробітників Івана Павла II був кардинал Камілло Руїні, кардинал-вікарій з 1991 по 2008 рік. У своєму виступі кардинал пригадав, що у Івана Павла II була ідея Церкви як «дому та школи спілкування», головним завданням якої є євангелізація. "Кардинал Дзівіш, який особисто був свідком стосунків між Курією і Папою Іваном Павлом II, зазначає, що після початкових труднощів, пов'язаних з прийняттям «Папи-поляка», − сказав кардинал Руїні, − ці стосунки стали хорошими.

Але, можливо, тоді ще не настав час для загальної реформи Римської Курії, та й сама Курія не була готова повернутися до своєї прямої функції служіння Папі та єпископам, щоб таким чином бути справжнім інструментом спілкування між Святим Престолом і помісними Церквами».

«Мене вразила глибина, з якою кардинал Станіслав Дзівіш написав цю книгу, − сказав далі кардинал Руїні. − Чітко видно, що протягом цих восьми років, з тих пір як Іван Павло II помер, він продовжував, хоча й по-іншому, жити з Каролем. І тим самим він зміг засвоїти ту велику спадщину, яку залишив нам Іван Павло II, − спадщину, яка виражається насамперед у великому задумі Церкви, розпочатому Іваном Павлом II, і який необхідно продовжити». Кардинал Дзівіш згадує, що сказав тодішній кардинал Ратцінґер у проповіді на похороні Івана Павла II: Іван Павло II відкрив Христу суспільство, культуру, політичні та економічні системи. «І я був цьому свідком, в Італії і не тільки, − підсумовує кардинал Руїні. − Іван Павло II є Папою, який надав Церкві авторитетність, якою вона ніколи раніше не володіла».

Відповідаючи на питання, в чому полягає новизна і зміст цієї книги-інтерв'ю з кардиналом Дзівішем, журналіст Джанфранко Свідеркоскі відповів:

«Сенс цієї книги полягає в тому, що дон Станіслав побажав свідчити про святість Івана Павла II, святість, яка досягала в певні періоди героїчного рівня і мучеництва − як це було під час замаху, − або святість, яку дон Станіслав називає містичною, наприклад, ближче до кінця, під час страждань... Але найбільше мене вразило те, що в книзі йдеться про святість звичайну, нормальну, тобто доступну всім. Тобто, немає ніякої різниці між чоловіком Божим, людиною молитви, і Папою, який зустрічається з великими світу цього. Звертаючись до молодих, Папа Войтила закликав їх іти проти течії та стати святими. Ми вважаємо, що святість − це доля лише містиків або великомучеників, але це, мабуть, те, до чого ми повинні прагнути кожен день».

За матеріалами http://ru.radiovaticana.va