Куди прямуєм? | Католицький Оглядач 
Куди прямуєм?
  • Чтв, 10/05/2018 - 18:01

Давно минули ті часи, коли жінка ходила виключно в сукні і виховувала дітей, поралась у домі. Давно минули і часи, коли чоловік упадав за жінкою, уступав їй, чим демонстрував свою чоловічість. Часи коли чоловік поцілунок коханої трепетно беріг на вустах і в серці до останнього подиху. Коли чистота вважалась чеснотою.

Теперішні часи зовсім інші. Тепер жінки не бавлять дітей, а працюють на рівні з чоловіками. Тепер жінки є доступними, а чоловіки давно втратили свою чоловічість. 

Тепер панує псевдобрутальність, за якою ховається недорозвинений дитячий дух. Люди слухаючи не чують і дивлячись не бачать. Часи тепер такі, що у пошані всі гріхи із древності. План молодої людини на вихідні складається із семи пунктів і всі сім є смертними гріхами. І це тепер вважається нормальним. Але коли зустрінеш цнотливу вісімнадцятирічну дівчину, то вона виглядає, як біла ворона, як вимираючи вид. Чоловіки вдягають своїх дружин, як жінок легкої поведінки, але ревнують їх до інших чоловіків. Людей давно вже не тримають ніякі закони чи рамки. Ми живемо в часи, коли християнство стає аномалією. Аномальною стає також людяна поведінка. Гуманність перетворилась в тваринне сприйняття людини. Люди поводяться, як дикі тварини. Закони честі, гідності давно забуті. Одиниці дотримуються моральних законів. Часи близькі до апокаліптичних.

Цього не варто жахатись. Звісно що колись прорекли пророки – це і стенеться.

Хоча тенденції розвитку чи то деградації сучасного суспільства не можуть не лякати, особливо християн. Навколо панує хаос. Різкий стрибок злочинності, розпусти, різноманітних збочень, брехні та інших руйнівних чинників все набирає обертів. Ми повинні розуміти, що живемо у часи, коли прихід виплодка пекла - антихриста не такий вже і далекий. Можливо його прихід застанемо ми, можливо наші діти або внуки, але на дворі останні часи.

Багато поколінь до нас живуть в очікувані приходу антихриста, але потрібно жити очікуванням приходу Христа, а не Його диявольської карикатури. Перші християни під час переслідувань вірили, що вони живуть в останніх часах. В епоху середньовіччя думали, що друге пришестя нашого Спасителя вже не за горами. Наші дідусі і бабусі, які пережили світові війни думали, що це вже кінець. Всі ідеологічні вожді були лише пробними, експериментальними версіями антихриста.

Чуючи слово «антихрист», наш мозок починає малювати картину виродка, з сімома головами, хвостом, рогами, вогнем з рота. Але це не зовсім так. Коли він прийде, то врятує землю. Об'єднає всі народи під одне знамено - благополуччя і процвітання. Він возсяде на троні відбудованого Єрусалимського храму і правитиме. Невірних, тобто тих, які відмовляться йому поклонитсь він вигубить. І його прибічники будуть свято переконані, що це необхідне зло в ім'я загального добра. Залишиться лиш купка останніх християн. Він буде надлюдиною. Більшість релігій, вбачаючи в ньому месію, попадають ниць перед ним. Засліплені власною гординею, вони не бачитимуть за його маскою ідеалу, антихриста. Звучить цікаво правда? Як же нам знати, що і ми не поведемся на ту виставу?

Треба вивчати Біблію - там всі відповіді, треба провадити справжнє християнське життя, а не так  «»а шо люди скажут, я ж не пішов до церкви». Треба молитись і узгоджувати своє життя згідно із законами Творця. Треба жити із Ним і довіряти Йому. Якщо жити з Богом і для Бога, то ніякі життєві труднощі та незгоди не зведуть зі шляху істинного. Ми повинні зростати і розвиватись у святості. Перебуваючи в присутності св. Духа, ми не впадемо в пітьму і зможемо в чистій весільній одежі прийти до нашого Небесного дому, де нас чекає наш Отець.

Дамян Вільчинський

Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць