«Ми просимо вас про три речі: пам’ять, солідарність і молитва», — владика Богдан Дзюрах на Зустрічі Секретарів Єпископських Конференцій Європи
  • Срд, 03/07/2019 - 10:17

Впродовж 1–4 липня 2019 року у британському місті Бірмінгем відбувається чергова 47-а щорічна Зустріч Генеральних Секретарів Єпископських Конференцій Європи, яку проводить Рада Єпископських Конференцій Європи (ССЕЕ). Представником Української Греко-Католицької Церкви на цій зустрічі є владика Богдан Дзюрах, Секретар Синоду Єпископів УГКЦ.

Під час засідань владика Богдан представив основні знакові події, які відбулися за період від минулої зустрічі, а також — найбільші виклики та завдання, із якими зустрічається Українська Греко-Католицька Церква сьогодні, назвавши свою презентацію: «Бути Церквою в часах війни».

Війна на Сході України продовжує нести страждання та руйнування

Насамперед, владика Богдан Дзюрах пригадав усім присутнім про війну на Сході України, яка триває та продовжує сіяти страждання, жертви та смерть. «Після нашої останньої минулорічної зустрічі на Криті, Україна продовжує бути затьмареною тінню війни, що триває на Сході країни. Згідно з офіційними даними ООН, війна вже призвела до 13 000 смертей, 30 000 поранених і більше 1 500 000 внутрішніх переселенців. Кожного дня продовжується бомбардування української території російськими окупаційними силами, що призводить до подальших страждань і жертв».

Він звернув увагу, що до числа жертв цієї війни належать і 298 цивільних осіб, подорожуючих малайзійським пасажирським літаком МН17, збитим під небом Донбасу 17 липня 2014 року російською системою «Бук», про що нещодавно зробила офіційну заяву міжнародна Об’єднана слідча група (JIT). Незважаючи на постійні заперечення Росією своєї і прямої, і опосередкованої військової участі в трагедії, яка вже 5 років триває на українському Сході, ще у листопаді 2016 року Міжнародний кримінальний суд визначив війну на Сході України як «міжнаціональний військовий конфлікт між Україною та Російською Федерацією».

Церква завжди поруч жертв війни

Відтак доповідач зазначив про постійну душпастирську підтримку Української Греко-Католицької Церкви, яка намагається перебувати із найбільш потребуючими, особливо із жертвами війни. «Наша Церква намагається бути поруч із постраждалими від військових дій за посередництвом власних парафіяльних структур, а також у співпраці з благодійними організаціями, особливо з „Карітасом“. Щоб бути якомога ближче до нужденних людей, вздовж лінії розділення Церква відкрила близько 10 гуманітарно-пасторальних центрів. В межах країни організовуються реабілітаційні центри для поранених воїнів та їхніх сімей, а також для людей, які страждають від ПТСР. У той же час, Церква намагається підтримати сім’ї, які втратили своїх рідних на війні. Окрему увагу доповідач звернув на роль священиків у цих обставинах, повідомляючи про служіння капеланів у війську та в госпіталях, а також про підготовку усіх священнослужителів з метою, щоб вони були здатні надавати кваліфіковану душпастирську допомогу постраждалим від війни.

Католицька Церква та акція «Папа для України»: свідчення та подяка

У цьому контексті Секретар Синоду Єпископів УГКЦ вказав на цінність підтримки, яку український народ і Католицька Церква в Україні отримують від своїх братів і сестер з-за кордону. Він пригадав благодійну акцію Католицької Церкви, яку ініціював Святіший Отець Франциск і яка відома під назвою «Папа для України», за участь в якій висловив щиру вдячність усім представникам Єпископських Конференцій, усім вірним католикам і усім людям доброї волі Європи. При цьому промовець звернув увагу на тривалі небезпеки, пов’язані з воєнними діями, зокрема від численних вибухонебезпечних об’єктів, якими начинена українська земля в зоні бойових дій: «Слід підкреслити, що територія Донбасу, де відбуваються бойові дії, сьогодні є однією із найбільш замінованих у світі. У 2017 році українські піротехніки у співпраці з міжнародними організаціями очистили тоді доступну територію 26000 гектарів, усуваючи лише з неї близько 326 000 вибухонебезпечних об’єктів. Ми досі не знаємо, коли це станеться, але коли закінчиться війна, ці величезні мінні поля залишаться постійною загрозою протягом десятиліть, особливо для цивільного населення…»

Служіння мігрантам

Іншою важливою ділянкою служіння УГКЦ являється душпастирська опіка над мігрантами та їхніми родинами. За словами владики Богдана, запровадження безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом восени 2017 року ознаменувало собою значний крок вперед у процесі наближення України до великої європейської сім’ї. З іншого боку, війна та складна економічна ситуація в країні спричинила нову хвилю еміграції. Зокрема, доповідач зазначив, що найбільш чисельними країнами у пошуках роботи стали Польща (близько 60 % запитів), Чеська Республіка (12 %) і, нещодавно, Німеччина (5 %). «Ситуація, яку дехто називає вже не „еміграцією“, а „евакуацією“ — це величезний пастирський виклик, і ми вдячні за відкритість і щедру співпрацю відповідних єпископських конференцій», — резюмував Секретар Синоду Єпископів УГКЦ.

Внутрішньо-політичні виклики та зовнішньо-політичні загрози

Представник УГКЦ розповів про актуальні суспільно-політичні процеси, спричинені нещодавніми президентськими та прийдешніми дочасними парламентськими виборами, припускаючи, що політична нестабільність може стати додатковим тереном деструктивних дій північно-східного сусіда проти незалежної Української Держави.

У цьому контексті повернення російської делегації до Парламентської Асамблеї Ради Європи є дуже тривожним сигналом глибокої кризи європейських інституцій, покликаних захищати і утверджувати цінності, а не намагатися «виправдати те, що виправдати неможливо», — зауважив промовець, цитуючи слова одного з італомовних аналітиків. Він висловив переконання, що такий крок ПАРЄ може означати початок ще темнішого періоду в історії сучасної Європи, адже Росія практично отримала карт-бланш на свої агресивні дії, що аж ніяк не принесе людству більше спокою, миру і безпеки.

Майбутня зустріч із Папою Франциском та Римською Курією

Перед лицем таких численних викликів і загроз представники УГКЦ на чолі з Блаженнішим Святославом найближчими днями матимуть зустріч зі Святішим Отцем Франциском і його найближчими співробітниками в Римській Курії, щоб «обмінятися думками про поточну соціально-політичну ситуацію і про те, як ми повинні залишатися вірними Євангелію і нашій церковній місії в теперішніх часах зовнішньої агресії та внутрішньої турбулентності». Насамкінець Секретар Синоду Єпископів УГКЦ звернувся до своїх колег з інших європейських країн із закликом про подальшу підтримку: «Ми просимо вас про три речі: пам’ять, солідарність і молитва».

Довідка

Рада Єпископських Конференцій Європи (CCEE) складається з тридцяти дев’яти членів, з яких тридцять три єпископські конференції Європи, до яких додаються архиєпископи Люксембурзькі, князівства Монако, маронітські архиєпископи Кіпру, єпископи Кишинева (Молдова), Мукачівської єпархії та Апостольської адміністрації Естонії. Разом вони представляють Католицьку Церкву із сорока п’яти країн Європейського континенту.

Президія Ради Єпископських Конференцій Європи складається з Президента та двох заступників Голови, обраних на 5-річний термін. Секретаріат очолює Генеральний секретар, який призначається Пленарною асамблеєю CCEE на поновлюваний п’ятирічний термін, за сприяння якого заступник Генерального секретаря призначається Президентом. Секретаріат базується в Сант-Галлені (Швейцарія).

Наприкінці Другого Ватиканського собору Президенти тринадцяти Єпископських Конференцій в Європі вирішили вивчити можливість співпраці між собою.

Після серії зустрічей Рада Єпископських Конференцій Європи була офіційно заснована у березні 1971 року затвердженням директивних норм Конгрегацією єпископів. Згодом вони були змінені, і в 1995 році було затверджено чинний Статут, за допомогою якого було встановлено, що членами ССЕЕ є Єпископські Конференції Європи, представлені їх відповідними Президентами. Крім того, Статут передбачає можливість прирівняти єпископів, які представляють єпископат регіонів, в яких не було створено Єпископської Конференції (стаття 3, § 3).

Протягом усієї своєї історії ССЕЕ організував численні ініціативи, включаючи кілька симпозіумів і численні зустрічі з питань, які мають велике пасторальне значення для Європи.

Характер і мета Ради Єпископських Конференцій Європи визначені Статутом (Стаття 1): «Рада Єпископських Конференцій Єврпи (ССЕЕ) є об’єднанням Єпископських Конференцій Європи, метою яких є сприяння та опіка добра Церкви».

Серед цілей CCEE, нагадаємо, зокрема: здійснення колегіальності в ієрархічному причасті cum et sub Romano Pontefice; здійснення більш тісного спілкування та співпраці між єпископами та Єпископськими Конференціями Європи, з повагою до функцій та компетенцій кожного, сприяти та надихати нову євангелізацію в Європі; сприяння спілкуванню з Радами Єпископських Конференцій інших континентів; підтримка екуменічної співпраці в Європі для християнської єдності та церковного свідчення в європейському суспільстві.

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ


Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць