ЛГБТ активісти, скріплені щедрою фінансовою, політичною й організаційною допомогою з боку кіл, для яких права ЛГБТ є тільки прикриттям для встановлення нових цінностей, прагнуть забезпечити гомосексуалістам особливий статус захисту, багато більший, аніж той, який уже гарантується кожній окремо взятій особі.

Більшість членів ООН уже втомилися від постійних вимог виняткових соціальних привілеїв для одностатевих пар, виняткового захисту таких осіб через впровадження у кримінальне законодавство нових норм, визнання на законодавчому рівні транссексуалізму й інших контроверсійних вимог.

ЛГБТ спільнота постійно наголошує, що найближчим часом основною ідеологією ООН стане гендерна ідеологія, тобто, на їхню думку, ООН стане основним захисником «прав» гомосексуалістів та транс гендерних осіб. Але поки що міжнародна спільнота відкидає такі ЛГБТ домагання. Держави-члени ООН у червні цього року вже в консультативному порядку відхилили вимогу ЛГБТ активістів стосовно окремої резолюції про права ЛГБТ осіб. Запропонована резолюція навіть не була поставлена на голосування, оскільки вже в часі консультацій була повністю відхилена.

Норвегія, яка виступила від імені країн, що пропонували резолюцію такого змісту перед Радою ООН з питань прав людини заявила, що ЛГБТ «права» мали б бути повністю інтегровані в політику ООН. Норвегія належить до тих малочисельних країн, які в квітні 2013 року спонсорували конференцію з цього питання. Норвегія вимагала від Ради ООН з питань  прав людини розглянути висновки цієї конференції, хоча ООН і не спонсорували, а ні не організовувала цю конференцію. Ці вимоги Норвегії підтримали лише 33 країни. Решта країн світу, втомлені безкінечними вимогами усе нових і нових привілеїв для ЛГБТ осіб, просто відхилили ці вимоги.

Минулого року  Рада ООН з питань прав людини уже розглядала тему ЛГБТ «прав» та звернулась з вимогою до відповідних органів ООН дослідити це питання. Бюрократія ООН зробила дослідження стану стосовно насильства і дискримінації ЛГБТ осіб у світі. Наслідком цього дослідження стала вимога особливих соціальних привілеїв для одностатевих пар, законодавче визнання нормальності транссексуалізму, особливий захист ЛГБТ осіб через введення кримінальної відповідальності за дискримінацію ЛГБТ осіб та так звану гомофобію, як рівно ж й інші контроверсійні вимоги. Автори дослідження для підкріплення своїх вимог не навели жодного аргументу і самі визнали, що не мають відповідної кількості даних.

В країнах, що розвивають, зростає несприйняття вимог Заходу стосовно нових особливих прав, які ґрунтуються виключно на сексуальних уподобаннях осіб та на їхньому виборі гендерної ролі. В країнах Африки, де традиційна сім’я є основою світосприйняття, права ЛГБТ, пошанування яких вимагає Захід, вважаються абсолютно ненормальними та забороненими.

Вимоги ЛГБ лобі Заходу призводить до цілком протилежних результатів. Так у березні цього року Нігерія прийняла закон, який забороняє співжиття осіб однієї статі. Уганда готує закон про кримінальну відповідальність за гомосексуальну поведінку. Але не тільки країни Африки болісно реагують на нахабство ЛБГТ активізму. В червні 2013 року Росія прийняла закон, який забороняє рекламу гомосексуальної поведінки серед неповнолітніх.

Багато країн Заходу, попри усе це, і надалі наполягають на тому, що «права» ЛГБТ груп є приорітетом міжнародної політики. Багато делегацій при ООН постійно скаржаться на немилосердний тиск США і деяких країн Заходу з цього питання.

Пан Гі-Мун, Генеральний секретар ООН, постійно у своїх промовах наполягає на особливих правах ЛГБТ груп, але йому, поки що, не вдається внести це питання до приорітетів ООН.

Неві Пілей, відповідальна в ООН за питання дотримання прав людини заявила в березні 2013 року, що скандинавські країни фінансово стимулюють бюрократію ООН просувати ЛГБТ права.

За матеріалами lifesitenews.com