Ситуація довкола заповідника «Давній Пліснеськ» вийшла на черговий етап свого розвитку: Львівська облрада не затвердила кандидатуру, запронованого конкурсною комісією, директора заповідника. Оскільки Пліснеський археологічний комплекс має неймовірне значення не тільки для вивчення і збереження національної спадщини нашого Краю, для збереження нашої національної ідентичності, але також і для вивчення історії християнства і Церкви, «Католицький Оглядач» продовжує інформувати читачів про ситуацію довкола Пліснеського заповідника.

Пропонуємо нашим читачам ознайомитись із прес-релізом та повним текстом Звернення науковців та громадських діячів стосовно ситуації , що складається довкола Пліснеського заповідника.

ПРЕС-РЕЛІЗ

29 листопада 2016 р. Львівська обласна рада, розглядаючи проект рішення «Про призначення директора комунального закладу Львівської обласної ради «Адміністрація історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ», не затвердила переможця конкурсу на заміщення вищезазначеної посади Володимира Шелепа. Представники історичних та громадських кіл Львівщини направили своє звернення на президію Львівської обласної ради, головам фракцій та комісіям з вимогою включити у порядок денний найближчого сесійного засідання вищезазначене питання знову.

Під зверненням підписались: Павлюк С. П. (академік, доктор історичних наук, професор, директор Інституту народознавства НАНУ, Голова ініціативної групи по створенні Заповідника «Давній Пліснеськ»); Войтович Леонтій (доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії середніх віків та візантиністки ЛНУ ім. І. Франка); Стеблій Наталія (кандидат історичних наук, директор Інституту археології ЛНУ ім. І. Франка); Осаульчук Олег (Директор РДЦ «Рятівна археологічна служба»); Милян Тарас (кандидат історичних наук, Голова Львівського відділу ГО «Спілка археологів України»); Фіцуляк Мирослав (Голова Львівського обласного осередку «Товариство відродження української нації»); Салевич Павло (директор Центру наукових досліджень давньоукраїнської літератури «Інститут Слова»); Білас Наталія (кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідуюча кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки ЛНУ ім. І. Франка); Филипчук Андрій (керівник Пліснеської археологічної експедиції у 2015-2016 рр.); Ляска Віталій (кандидат історичних наук, керівник відділу історичних досліджень ГО «Українська Галицька Асамблея» (проект «Локальна історія»); Довгань Петро (керівник Буської археологічної експедиції Інституту археології ЛНУ ім. І. Франка); Спринь Іван (ГО «Українська Галицька Асамблея»).

У зверненні, зокрема, йдеться про те, що конкурсна комісія щодо призначення директора історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» складалась з авторитетних представників громадськості, державних і місцевих органів влади. До результатів роботи комісії ані в депутатів, ані в голови обласної ради не було жодних претензій. «Замість сприяння у становленні і розвитку таких важливих для нашої культури і історії об’єктів, на черговій сесії ЛОР (29.11.2016 р.), – йдеться у зверненні, – окремі депутати, а згодом і голова ради, запропонували розглянути можливість злиття кількох історико-культурних заповідників нашої області в один заклад. Така пропозиція прямо протирічить державній політиці, спрямованій на децентралізацію у всіх сферах нашого життя, яку наполегливо проводить також і Львівська обласна державна адміністрація. Нічим, крім намагання зберегти стару корупційно-орієнтовану централізовану систему управління, цю пропозицію пояснити не можна».

Заповідник «Давній Пліснеськ» створювався протягом чверті століття зусиллями директора Інституту археології Львівсього національного університету ім. І. Франка Михайла Филипчука (1955–2016). Серед дослідників, які працювали над його створенням є і незатверджений облрадою в.о. директора заповідника – Володимир Шелеп, який брав участь у розкопках давнього Пліснеська ще зі шкільних років (з 2003 р.).

Під час проведення конкурсу, на підтримку Володимира Шелепа звертались науковці – передусім історики та археологи, а також громадські діячі, журналісти з усієї України. Серед них: Р. Шуст, Г. Кожолянко, В. Колода, В. Скирда, Б. Строцень, В. Оприск, Ю. Лукомський, В. Конопля, О. Бандровський, В. Будний, Я. Онищук, Я. Погоральський, О. Сухий, Р. Сілецький, Ю. Чабан, Г. Матіїв, Т. Процак, М. Хомин, О. Микитюк, М. Шенгельський, А. Кривошиєв, П. Кулик, М. Мудрий, Е. Зарубій, М. Фіцуляк, Я. Станчак, Л. Асіїв, Ю. Антоняк, В. Мелех, І. Саган, М. Риндзак, Я. Журавель, Т. Рендзак, Д. Дацишин, В. Курило, В. Сівчин, І. Сварник, М. Романюк, О. Лукачук, В. Пшик, Є. Лісовська, У. Кришталович, А. Лозинський, Л. Одинець, М. Пліскачов, В. Степанчук, Д. Білий, В. Муравський, О. Данчевський, І. Набитович, Л. Клебан, Ю. Гудима, Д. Семенюк, Б. Крачковський, Ю. Горблянський, Л. Бартіш, О. Петровський, О. Гаврилюк, О. Ревуцька, Т. Тарнаруда, І. Олещук, В. Терещенко, Б. Буяк, І. Зуляк, А. Григорук, О. Заставецька, К. Дударчук, Г. Головко, А. Кліш, Е. Бистрицька, О. Ятищук, В. Добрянський, Я. Пелехатий, В. Ільчишин, Л. Строцень, В. Салук, М. Ягодинська, Н. Скоропляс, Ю. Макатерський, Р. Король, Я. Дзісяк, В. Тихович, В. Погорецький, І. Бринда, О. Гушко, Д. Ткачук, Н. Богданець, В. Снігур, М. Вельгій, Н. Марціяш, Г. Кобаса, О. Пришляк, В. Чайка, Т. Федорів, Т. Крохмальна, В. Балюх, Л. Шиян, І. Прохненко, В. Котигорошко та В. Мойжес.

Андрій Филипчук, археолог, історик, керівник Пліснеської археологічної експедиції (2015–2016 рр.), заступник директора з наукової роботи КЗ ЛОР «Адміністрація історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ»

archandrij@ukr.net; тел. моб. 096 30 56 431

ПОВНИЙ ТЕКСТ ЗВЕРНЕННЯ

Президії,

Депутатським фракціям та групам,

Комісії з питань культури, історико-культурної спадщини, туризму,

духовного відродження та засобів масової інформації,

Комісії з питань депутатської діяльності, етики, регламенту,

свободи слова та антикорупційної політики,

Комісії з питань комунального майна та приватизації

ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

ЛИСТ ЗВЕРНЕННЯ

Останні події навколо історико-культурних заповідників Львівщини викликають глибоке занепокоєння у наукової спільноти та громадськості. Депутати Львівської обласної ради, без вагомого обґрунтування, без висловлення претензій до результатів діяльності за попередній період, не затвердили рекомендованого конкурсною комісією директора заповідника «Давній Пліснеськ», хоча він проводив багаторічні дослідження і організував колектив заповідника. Такі дії прямо підривають норми законодавства щодо проведення конкурсів на посади керівників закладів культури, якими відповідальність за вибір і рекомендацію керівників покладено на конкурсні комісії.

Конкурсна комісія складалась з авторитетних представників громадськості, державних і місцевих органів влади. Вона ретельно виконала аналіз претендентів на декількох засіданнях; до результатів її роботи при розгляді рекомендованого директора на сесіях ЛОР не було жодних застережень, однак директора не затвердили, що спричиняє значні перешкоди в діяльності заповідника і викликає низку запитань щодо мотивації таких дій. Натомість, замість сприяння у становленні і розвитку таких важливих для нашої культури і історії об’єктів, на черговій сесії ЛОР (29.11.2016 р.) окремі депутати, а згодом і голова ради, запропонували розглянути можливість злиття кількох історико-культурних заповідників нашої області в один заклад. Така пропозиція, крім наведених нижче аргументів наукового характеру, прямо протирічить державній політиці, спрямованій на децентралізацію у всіх сферах нашого життя, яку наполегливо проводить також  і Львівська обласна державна адміністрація. Нічим, крім намагання зберегти стару корупційно-орієнтовану централізовану систему управління, цю пропозицію пояснити не можна. Децентралізація передбачає максимальну передачу управління на місцевий рівень, усунення непотрібних «прокладок», стимулювання ініціативи і об’єднання потенціалів розвитку в громадах. Саме таким чином реально і створювалися історико-культурні заповідники – не початковим адміністративним актом, а ініціативними, наполегливими, здруженими командами археологів, пропозиції яких за активної підтримки представників ЛОДА були оформлені рішеннями попереднього складу ЛОР.

Яскравим прикладом такого формування колективу є заповідник «Давній Пліснеськ», де протягом 25 років перед його створенням, жертовними зусиллями Михайла Филипчука (1955–2016) було проведено величезний комплекс робіт, вивчено результати роботи попередників (які почали дослідження пам’ятки ще в 1810 р), зроблено низку історичних та археологічних відкриттів, які дозволяють глибше усвідомити нашу історію; і головне – сформований колектив професіоналів-ентузіастів, очолюваний молодим керівником (нині – в.о. директора) Володимиром Шелепом, родом із с. Підгірці (куди входить хут. Пліснесько), якого М  Филипчук залучав до розкопок ще зі шкільних років (з 2003 р.). За рік існування заповідника колектив зумів налагодити наукову роботу, зокрема, провести три наукові семінари, видати збірник наукових праць, провести дві археологічні експедиції, продовжити систематичне і послідовне вивчення Пліснеських старожитностей, налагодити наукову співпрацю з освітніми й науковими закладами Львова, у співавторстві випустити промо-ролик про Пліснеськ та запустити цікавий відео проект, випустити серію буклетів на тематику Пліснеська, провести рекультивацію курганного могильника заповідника, тощо. Планами на найближчі роки передбачено розширення археологічних пошуків, створення на городищі скансену (музею під відкритим небом), розвиток екскурсійної та популяризаторської роботи.

Дуже важливим фактором є взаємодія заповідника з громадою с. Підгірці. Колектив приймає активну участь у роботі над генеральним планом села, у розробці загальної концепції відтворення пам’яток на території громади, зокрема музеєфікації згорілої дерев’яної церкви. Саме в такому поглибленому вивченні археологічних об’єктів заповідника, створенні відповідних експозицій і, одночасно, у взаємодії з громадою для її максимального розвитку й має полягати діяльність кожного заповідника. Додатковими факторами необхідності самостійності заповідників є їхні великі відмінності і відстані між собою, різні варіанти перспектив їхнього розвитку.

З усіх точок зору – перспектива у самостійності заповідників, очолюваних відданими справі професіоналами, створенні на їхній основі окремих археологічних скансенів, об’єднанні їхніх зусиль з місцевими громадами, допомозі державних органів в організації роботи із меценатами і міжнародними організаціями, але аж ніяк не в розміщенні їх в одній посудині з вузьким горлом, в яке вставлено сито для «просівання фінансів».

Зважаючи на вищевикладене, звертаємося до Президії ЛОР, депутатських фракцій та груп, комісії з питань культури, історико-культурної спадщини, туризму, духовного відродження та засобів масової інформації, комісії з питань депутатської діяльності, етики, регламенту, свободи слова та антикорупційної політики, комісії з питань комунального майна та приватизації ЛОР з пропозиціями:

1. Не створювати штучних перешкод в діяльності заповідників шляхом необгрунтованого незатвердження рекомендованого конкурсною комісією директора «Давнього Пліснеська», провести повторне голосування для затвердження вказаного директора на черговій сесії ЛОР. 

2. Враховуючи значення заповідників для розвитку самосвідомості і ідентичності українського народу, їхню важливу роль у господарському і культурному житті місцевих громад, сприяти необхідному матеріальному і методичному забезпеченню діяльності заповідників.

3. В процесі децентралізації організовувати у новостворюваних громадах області розробку і реалізацію планів обліку, збереження і відновлення місцевих пам’яток, як важливого фактору розвитку територій.

4. Не утворювати централізованого органу управління історико-культурними заповідниками області, оскільки це перечить державній політиці  щодо децентралізації,  розвитку ініціативи колективів і громад .