Нові дослідження: коли діти вчаться смаків, музики і мови
  • Пон, 13/02/2017 - 16:53

Відповідно до нещодавніх досліджень, в дітей виробляються смакові вподобання ще в лоні матері. Що більше, «навчання» до народження не обмежується лише смаком.

Часто жінкам, що годують дітей грудьми, радять не їсти часнику, а вагітним також обмежувати свій раціон від гострої їжі. Науковець Пітер Хеппер з Університету Белфасту, вирішив дослідити це питання. Він разом з колегами провели дослідження над дітьми, матері яких їли і не їли часник впродовж вагітності.

Хоча дослідження було проведено всього над 33-ма дітьми, результати показують, що споживання часнику до народження зберігалось і після народження. Діти, матері яких споживали часник до пологів, надавали перевагу картоплі з часником навіть у віці 8-9 років.

Тож як діти смакують їжу в лоні матері? Є кілька ймовірних способів.

Один із варіантів, як пояснює Хеппер, полягає в тому, що смак потрапляє в амніотичну рідину, тому коли дитя починає ковтати (що відбувається від десятого тижня розвитку), воно відчуває смаки, які туди потрапляють.

Інший варіант полягає в тому, що смак, минаючи рот, потрапляє прямо в кров дитини через кров мами. Ця версія може бути особливо правдивою щодо часника, оскільки він може затримуватись в нашому організмі впродовж кількох годин після їди – саме тому люди поруч можуть відчувати його запах від нас навіть на наступний день.

Однак не лише сильні смаки, на кшталт часнику, можуть впливати на смаки дітей в лоні. Це ж стосується і тонких смаків.

В Пенсильванії провели експеримент, в якому досліджували реакцію дітей на злаки без самку і зі смаком моркви. Матері частини з піддослідних дітей пили морквяний сік з водою впродовж останнього триместру вагітності і перших місяців грудного вигодовування, а інші – пили лише воду.

На основі того, наскільки 5-6-місячні діти кривились, реагуючи на злаки без смаку і зі смаком моркви, дослідники прийшли до висновку, що «любові» до моркви дитину можна навчити ще до народження завдяки амніотичній речовині з вмістом моркви або після народження завдяки молоку зі смаком моркви, яке вони споживають через грудне вигодовування.

Це все може здаватись трохи тривіальним, але насправді це не так. Загалом у ссавців смак і запах є важливими тригерами, яких діти шукають до початку грудного вигодовування. «Навчання» смаку до народження є широко поширеним серед ссавців. Воно спостерігається в кролів, щурів, собак і котів, наприклад.

«Коли дитину прикладають до грудей, вона відчуває той самий смак, який споживала впродовж останніх 30+- тижнів до народження, тому вона добре сприймає молоко», – розповідає Хеппер. – «Якщо воно іншого смаку, тоді може бути трохи складніше».

Це вміння могло виникнути через важливість споживати безпечну їжу, а також здатність дитини впізнавати свою матір, свого першого опікуна.

 

В свою чергу, в університеті Нью-Йорку психолог Атена Вулуманос зацікавилась наскільки рано в розвитку діти починають вчити мову. За її словами, важко вивчати розуміння мови у ненароджених дітей, натомість дослідники фокусуються на новонароджених і досліджують яким чином на них впливає мова.

Вулуманос досліджувала як новонароджені реагують на людську мову і безмовні звуки. Новонароджені багато часу проводять, сплючи, «однак для того, щоб вижити, вони мусять смоктати». Тому команда дослідниці використовували реакцію при смоктанні, щоб розрізнити між внутрішньоутробними і вродженими навиками певних звуків.

Для цього вони використовували «дурники» із сенсорами тиску, розроблені спеціально для того, щоб визначити наскільки інтенсивно дитина смокче.

Вмикаючи для дітей різного роду звуки, дослідники прийшли до висновку, що діти найбільш інтенсивно смоктали, чуючи звуки людської мови. Дослідження показало, що надання переваги мовним звукам над безмовними, є швидше за все вродженим, а не набутим.

Також стало зрозуміло, що новонароджені діти впізнають і надають перевагу слухати мову своїх батьків, а цього безумовно слід навчитись. Вони впізнають рідну мову не лише тоді, коли нею говорить їхня мама, але й коли говорять інші люди.

Що стосувалось дітей із двомовного середовища, то реакція на обидві мови була однаковою.

А як щодо музики? Чи може дитина запам’ятовувати мелодію, ще будучи в лоні матері?

У фінському експерименті одна група вагітних матерів слухала мелодію «Twinkle Twinkle Little Star» майже кожного дня впродовж останнього періоду вагітності. Друга група не слухала мелодію. Після того, як діти народились, дослідники протестували реакції усіх дітей на незначну, але зумисну зміну мелодії чи «помилку» у знайомій пісні.

«Діти спали, а ми записували електроенцефалограму, постійний сигнал з різних частин мозку», – розповіла Мінна Гутіляйнен з Університету Гельсінки, котра керувала дослідженням.

Як щодо «правильних», так і щодо «неправильних» нот, мозок дітей, які слухали мелодію в лоні матері, реагував сильніше, аніж тих дітей, які не слухали. Це дає допустити, що перші запам’ятали мелодію ще під час внутріутробного періоду.

Одним із важливих факторів цього відкриття є те, що слід приділяти важливу увагу тим звукам, які оточують дітей, народжених передчасно. Якщо в палаті, де вони перебувають, є багато звуків техніки і мало людської мови, то цілком ймовірно, що згодом вони можуть мати проблеми з вивченням мови.

На даний час Гутіляйнен вивчає недоношених дітей, яким надають «опіку кенгуру» (матері носять їх в спеціальних мішках) по групах, де малюки слухають тишу, мову або тихі колискові, щоб побачити чи певне середовище може допомогти їм розвинути мову швидше.

Досліджуючи сприйняття музичних звуків дітьми внутріутробно, Гутіляйнен висловила сумнів про доцільність і корисність використання різноманітної техніки (пристрої, які фіксуються на животі чи вагінальні колонки), з допомогою якої матері дають дітям слухати музику напряму в лоні. «Я не переконана, що це хороша ідея», – говорить дослідниця.

Переклад "Католицький оглядач" за матеріалами ВВС