Основні елементи історії та життя Ордену ліванських маронітів
  • Птн, 17/02/2017 - 19:26

Відомо, що в Католицькій Церкві кожний окремий Орден має свою особливу історію, яка впливає в майбутньому на властиві риси духовності даного згромадження. Про історію Ордену ліванських маронітів, її духовність та життя, КМЦ дізналося від Генерального Вікарія Ордену ліванських маронітів, отця Карам Різки. 

Духовність святого Марона, духовність відлюдників надзвичайно важлива для життя маронітської церкви. Ваш Орден підтримує цей дух, вчиняючи вас повними Господа, і це важливо для всіх маронітів. Чи можете ви коротко розповісти про історію Ордену?

 – Орден був заснований 1695 року трьома отцями, які прийшли з Алеппо. У той час це було космополітичне місто, розташоване на дорозі з Далекого Сходу через Азію в Європу, тож там мешкало багато іноземців, серед них навіть європейці. Отже, засновники були в контакті з чималою кількістю релігійних орденів, які існували в Алеппо, і перебували під впливом духовності цих орденів. Насамперед єзуїтів, які тоді прибули в місто, але також домініканців і францисканців. Проте духовність нашого ордену типова для чернечого життя на сході.

Ви знаєте, що сирійський духовний світ дуже особливий. Він близький до духовності єгипетських монахів, але все-таки має в собі щось особливо сирійське. Це насамперед повна присвята себе в дусі Євангелія та простота життя. Це ми бачимо вже в першій конституції Ордену, написаній отцем Каралі, як його називали, – ми думаємо про можливість його канонізації. Так от, ця конституція, типово сирійська, базувалася на повній присвяті себе Господу Ісусові Христу, на дуже простому скромному житті – це особливі елементи нашого Ордену. Коли 1732 року була написана велика конституція, цей дух був відтворений і в ній. Ми зберігаємо його досі.

Ви знаєте, це той самий дух монахів-відлюдників святого Марона. Але й після нього цю духовність переживали такі люди, як святий Шарбель – він цілковито, до речі, уособлює, через свою повну присвяту, цей чернечий дух. І не тільки Шарбель, а й святий Німатулла, і свята Рафка. Це дух, який триває від часів Марона, від витоків нашої церкви, в основі якої – сирійське походження. Це повне віддання себе, а також повне зречення, яке насамперед необхідне, щоб іти за Христом серцем та душею з радістю.

Духовність Ордену поширюється на всі монастирі, але так само серед простих вірних. Більшість християн живе нею в родинах, вона й зараз залишається жива завдяки цьому чернечому «каналу», який проходить через усю Церкву, від ІІІ століття й до сьогодення. Останнім воплоченням цього духу, як я вже сказав, була фігура святого Шарбеля, відомого в усьому світі.

Скільки братів є в Ордені зараз, у яких країнах вони мешкають? Бо я знаю, що ви маєте доми в інших країнах.

– Зараз в ордені 321 священик. Я не враховую тут семінаристів, які тільки вивчають теологію й будуть згодом висвячені, їх є 50. Також на цей момент маємо 31 новіція – це хлопці, які починають випробовувати себе в житті богопосвячених осіб.

Отже, отців 321. Більшість із них живе в Лівані. Але ми маємо також місії по всьому світу, зокрема в Австралії, де в нас є монастир і школа. У Канаді теж маємо монастир і велику парафію, де працюють наші отці. У Латинській Америці – резиденцію та парафію. В Африці, у Сенегалі, у нас є школа, коледж. Ще одна велика школа є в Абіджані – це була перша місія ордену, африканська. Потім ми вирушили до Латинської Америки, у Мексику, потім в Аргентину, у Бразилію. Ще маємо місію на Кіпрі. Вона заснована дуже давно, мароніти присутні на Кіпрі з VIII ст., а може, навіть із VII. Ченці завжди відповідають на потреби народу, служать йому, виконують пасторальну працю. Щоб розпочати місію, як і в усіх орденах, є умова: «Ora et labora».

Починався Орден як контемпляційний. Потім ми почали виїжджати на місії – у широкому сенсі слова. Спершу це було виховання, потім праця, праця руками, а пізніше – у різних професіях. Ми надалі цим займаємося, не тільки в Лівані, а й в інших країнах, де сьогодні перебуваємо.

Як виглядає повсякденне життя в монастирі, день за днем, тут, у Лівані, та в інших місцях? Якщо молодий хлопець хоче долучитися до Ордену, які будуть його будні?

– Між життям у Лівані та в інших країнах велика різниця. Тут існує монастирська дисципліна, ми живемо в типово монастирському ритмі. Є часи молитви, починаючи з ранкової, потім щоденна служба Божа, а після неї – різні види діяльності. Якщо при монастирі є школа, ми викладаємо. Школи відчиняються рано-вранці та працюють щонайменше до 16:00. Залежно від спеціалізації братів, вони працюють або в школі, або в коледжі чи університеті. У Лівані маємо великий університет із різними факультетами. Опівдні та ввечері також є час на молитву. Якщо ченці не працюють в освіті, у кожного з них усе одно є робота. Вона не обов'язково фізична, але майже завжди; професії бувають дуже різні.

Якщо говоримо про місії за кордоном, то це праця або в школі, або на парафії. Пасторальне служіння. У Сенегалі ми маємо одну з найбільших франкофонних шкіл на континенті, і там ченці займаються вихованням. Вони керують школою, і це також християнська місія.

А найбільше покликань дала місія в Австралії. Є чимало людей, які відвідують монахів і яких приваблює чернече життя. Вони народилися від батьків, які емігрували туди з Лівану, і вони обирають чернече життя, оскільки бачать, як живе наш Орден.

Що саме приваблює молодих людей? Чого вони шукають у вашій спільноті?

– Це, власне, наша харизма. Вони бачать передусім аспект святості, втілений у великих святих Ордену – Шарбелі, Німатуллі, Рафці та багатьох інших людях, які наразі не дуже відомі, але їхнє життя було дуже близьке до святості. Потім вони бачать, що ченці беруть активну участь у вихованні, у соціальному житті. Така їхня місія – бути близько до людей. Усе це притягує молодь в Орден, і так можна пояснити велику кількість покликань. У новіціяті їх 31, вони готуються до складання обітів. Воно зазвичай відбувається 17 січня, на день святого Антонія, якого вважають покровителем монахів. Це вирішальний момент, дуже велика подія в Ордені.

Як я вже сказав, є специфічна риса в сирійському чернечому житті: дуже великий відхід від світу, більше, ніж у єгипетському чернецтві.

Оце і є основні елементи історії та життя нашого ордену.

Дуже дякую вам за свідчення. Хочу просити вас, щоби ви молилися за маронітів в Україні.

– Я обіцяю вам молитву, вона завжди єднає християн у різних країнах.

Розмовляв: о. Дієго Саез Мартін