Плач царя Давида задля смерті свого сина, що виступив проти нього, є пророцтвом любові Бога Отця до нас. На цьому наголосив Святіший Отець, проповідуючи під час ранкової Святої Меси в «Домі святої Марти» у Ватикані.

Проповідуючи під час Святої Меси в каплиці «Дому святої Марти» у вівторок, 4 лютого 2020 р., Папа Франциск прокоментував Перше літургійне читання дня з Другої Книги Самуїла, в якому описана смерть сина царя Давида. «Сину мій, Авесаломе! О, щоб я був умер замість тебе!» – в розпачі плакав Давид, отримавши цю звістку. Біблійний уривок описує кінець довгої боротьби за царський трон, яку вів Авесалом проти власного батька, царя Давида. Підсумовуючи цю біблійну розповідь, Папа Франциск зазначив, що Давид дуже страждав через те, що його син виступив проти нього, підбуривши до боротьби також і народ, внаслідок чого цар змушений був утікати з Єрусалиму, рятуючи своє життя.

Господь плаче задля Своїх дітей, що віддаляються від Нього

Давид чекає на новину про свого сина й дізнавшись, що той загинув жорстокою смертю, гірко оплакує його. Святіший Отець зазначив, що, на перший погляд реакція Давида може виглядати дивною, бо ж його син виступав проти нього, відкинув його батьківство й переслідував його. Але, як підкреслив проповідник, плач царя Давида «показує нам Боже серце, показує, що робить Господь, коли ми віддаляємося від Нього, коли нищимо себе самих гріхом, дезорієнтовані й загублені».

«Господь є Отцем і Він ніколи не зрікається Свого батьківства», – наголосив Святіший Отець, зазначивши, що ми можемо досвідчити «Божий плач», коли сповідаємося з власних гріхів.

«Щоб я був умер замість тебе!» – цей вислів, за словами Наступника святого Петра, є пророчим: задля любові Бог стався людиною й помер за нас. Папа вказав на важливість пам’ятати про це тоді, коли переживаємо важкі хвилини в житті, моменти віддалення від Бога.