«Радію, коли бачу представників різних культур, суспільств та релігій, які об’єднують свої сили, розпочинаючи спільний шлях роздумів та зобов’язань на користь страждаючих, адже дбання про людську особу є тим, що нас насправді об’єднує», – мовив Папа Франциск на початку свого слова, приймаючи у суботу, 28 квітня 2018 р., в залі Павла VI, учасників четвертої з черги Міжнародної конференції, яка, в рамках ініціативи “Unite to Cure” (Єднатися, щоб зціляти), проходила від 26 до 28 квітня у Ватикані.

Висловивши окрему подяку організаторам цього науково-практичного заходу, тобто Папській Раді в справах культури, фундації «The Stem for Life» (анг. Опора для життя), фундації «Сura» (іт. Турбота) та фундації «Наукай віра», які поставили собі на меті й надалі підтримувати міжнародну ініціативу у сфері охорони здоров’я, започатковану вісім років тому, як також іншим дикастеріям Римської Курії, що зробили свій вклад в організацію заходу, Глава Католицької Церкви зазначив, що стоячи перед проблемою людського страждання, необхідно вміти створювати взаємодії між людьми та інституціями, подолуючи, при цьому, різні упередженості та розвиваючи турботу й зусилля на посилення дбання про пацієнтів.

Перебіг згаданої конференції можна підсумувати чотирьома дієсловами: запобігати, відновлювати, лікувати та приготовляти майбутнє. Над цими дієсловами Святіший Отець зупинився у своїй промові, спершу підкреслюючи, що у наш час дедалі краще усвідомлюємо те, що багато зла можна було б уникнути, якщо би люди були уважнішими до стилю життя, яке провадять, та до культури, яку сьогодні пропагують.

Запобігати означає мати далекоглядний погляд на людське життя та навколишнє середовище, в якому ми живемо; означає думати про збалансовану культуру, в якій усі головні чинники – виховання, фізична активність, харчування, охорона довкілля, дотримання “кодексів здоров’я”, що практикуються різними релігіями, цілеспрямований та своєчасний діагноз, тощо, – можуть нам допомогти жити краще та з меншими ризиками для нашого здоров’я.

Це є надзвичайно важливим, зокрема, коли мова йде про дітей та молодь, які дедалі більше виставлені на ризик хворіб, що пов’язані з радикальними змінами сучасної цивілізації. Варто лише подумати про паління цигарок, вживання алкоголю чи наркотиків, про токсичне забруднення атмосфери, води та землі. Все це збільшує ризик ракових захворювань та інших проблем із здоров’ям у дорослих, однак, великий відсоток таких захворювань можна уникнути, прийнявши превентивні заходи в дитинстві та юності. Але це вимагає глобальної та постійної дії кожного із нас і це завдання не можна перекласти на якісь окремі суспільні чи державні інституції. Вкрай необхідно, отже, сприяти поширенню більшої вразливості до культури профілактики як першого кроку в охороні здоров’я.

Далі Глава Католицької Церкви зазначив, що потрібно також вказати на великі успіхи в науковій сфері, зусилля якої скеровані на нові відкриття та поширення нових способів лікування, особливо, стосовно рідкісних, автоімунних, нейродегенеративних та інших захворювань. Впродовж останніх років зроблений великий поступ у медичній сфері та досягнуто успіхів у клітинних дослідженнях та в регенеративній медицині, відкрито нові горизонти в сфері репаративної регенерації тканин та експериментальної терапії.

Таким чином, відкривається новий важливий розділ у науковому та загальнолюдському прогресі, який можна висловити дієсловами відновлювати та лікувати. Чим більшим буде наше зобов’язання на користь досліджень, тим дієвішими та ефективнішими будуть ці два аспекти будуть, дозволяючи у відповідний спосіб реагувати на потреби хворих.

Далі Вселенський Архиєрей підкреслив, що наука – це потужний засіб для кращого розуміння як природи, що нас оточує, так і людського здоров’я. Наше знання зростає і разом з ним зростають теж і засоби та технології, які дозволяють не лише вивчати найглибші структури живих організмів, включаючи людину, але й втручатись у них, змінюючи навіть їхню ДНK.

У цьому контексті необхідно зрозуміти нашу етичну відповідальність стосовно людства та нашого довколишнього середовища. В той час, як Церква схвалює всі зусилля наукових пошуків та їх застосування для лікування хворих і терплячих, вона також пригадує один фундаментальний принцип: «Не все, що технічно можливе, є, одночасно, етично прийнятним». Наука, як і будь-яка інша людська діяльність, має свої межі, які не можна переходити задля добра самого людства, та потребує сенсу моральної відповідальності. Як навчав блаженний Папа Павло VI, справжнім мірилом прогресу є те, чи він спрямований на добро кожної людини та всієї людини.

Четвертим дієсловом, на яке звернув увагу Папа Франциск, було приготовляти майбутнє. Він зазначив, що коли бажаємо приготувати майбутнє, гарантуючи добро кожної людини, мусимо діяти з настільки великою чутливістю, наскільки потужними стають засоби, якими ми користуємось. Саме такою є наша відповідальність одні за одних та за все живе. Дійсно, необхідно замислиться на людським здоров’ям у ширшому контексті, беручи до уваги не лише наукові дослідження, але й наше ставлення до збереженні довкілля.

Думати про майбутнє, як зазначив Єпископ Риму, означає, отже, розпочати шлях, позначений двома діями: науковим пошуком, який ґрутнуєтться на міждисциплінарному підході, що залучає багатьох експертів та інституції й призводить до взаємообміну знаннями; та нашими особистими конкретними діями, спрямованими на користь страждаючих.

Ці дві дії, на переконання Папи, вимагають об’єднання зусиль та ідей, здатних залучити представників різних спільнот: вчених та лікарів, пацієнтів, родини, науковців к галузі етики та культури, релігійних лідерів, філантропів, представників урядів та підприємців. «Я дуже щасливий, що цей процес уже розпочався і що ця ініціатива вже символічно об’єднує багатьох задля добра всіх», – підсумував Святіший Отець, заохочуючи присутніх до сміливості й рішучості в розпочатих діях та ініціативах.