Папа Франциск розпочав роздуми про святого Йосифа
  • Срд, 17/11/2021 - 14:24
Під час загальних аудієнцій у середу Папа Франциск розпочав новий цикл роздумів про святого Йосифа.
 

Закінчивши під час загальних аудієнцій, які щосереди проводяться у Ватикані, цикл катехиз про Послання святого апостола Павла до Галатів, Папа Франциск почав нову серію роздумів, присвячені святому Йосифові з нагоди «Року святого Йосифа», що добігає до кінця. Він розпочався 8 грудня 2020 року і завершиться 8 грудня цього року та проводиться з нагоди150-річчя проголошення святого Йосифа Обручника покровителем Вселенської Церкви.

Покровитель Вселенської Церкви

Розпочинаючи катехизу 17 листопада 2021року, що була проведена в залі імені Павла VІ у Ватикані, Святіший Отець, насамперед, нагадав, що «8 грудня 1870 року блаженний Папа Пій IX проголосив святого Йосифа покровителем Вселенської Церкви. Через 150 років після цієї події ми переживаємо особливий рік, присвячений святому Йосифові, і в Апостольському листі Patris corde я зібрав деякі роздуми про його постать. Сьогодні, як ніколи раніше, у наш час, позначений глобальною кризою з різноманітними складовими, він не може бути опорою, втіхою та дороговказом. Тому я вирішив присвятити йому черговий цикл катехиз, який, сподіваюся, допоможе нам черпати натхнення з його прикладу та свідчення».

Йосиф у Біблії

Папа пригадав також, що у Біблії є понад десять персонажів, які носять ім’я Йосиф. Найважливішим з них є син Якова та Рахилі, який через різні перипетії з раба стає другою після фараона особою в Єгипті (пор. Бут 37-50). Ім’я Йосиф єврейською мовою означає «Бог примножує, Бог дає зріст». Це побажання, благословення, що ґрунтується на довірі до Божого Провидіння, особливо щодо плідності та зростання дітей. І, насправді, саме це ім’я відкриває нам суттєвий аспект особистості Йосифа з Назарету. Це людина, повна віри в Боже Провидіння. Кожна його дія, про яку розповідає Євангеліє, продиктована впевненістю в тому, що Бог «вирощує», що «збільшує», що «додає», тобто, що Бог забезпечує здійснення Свого плану спасіння. І в цьому Йосиф з Назарету дуже схожий на Йосифа Єгипетського.

Вифлиєм і Назарет

Істотну роль у зрозумінні його постаті відіграють також і основні географічні довідки, які посилаються на Йосифа: Вифлеєм і Назарет. У Старому Завіті місто Вифлеєм називається Бет-Лехемом, «Дім Хліба», або навіть Євфрата, завдяки племені, що оселилася на цій території. Однак, арабською назва означає «Дім М’яса», ймовірно, через велику кількість отар овець і кіз у цьому районі. Не випадково, коли Ісус народився, пастухи були першими свідками події (пор. Лк 2, 8-20). У світлі історії про Ісуса ці натяки на хліб і м’ясо стосуються євхаристійного таїнства: Ісус – це хліб живий, що зійшов з неба (пор. Ів. 6, 51). Він Сам скаже про Себе: «Хто їсть Моє тіло та п’є Мою кров, той має життя вічне» (Ів. 6, 54).

Вифлеєм кілька разів згадується в Біблії, починаючи з Книги Буття. У Вифлеємі пророк Міхей провістив великі речі: «А ти, Вифлеєме-Ефрато, занадто малий, щоб бути між тисячами Юди. З тебе вийде мені той, хто має бути Володарем в Ізраїлі. (Мі 5,1). Євангелист Матей взяв це пророцтво і пов’язав його з історією Ісуса, а також з його очевидним здійсненням.

Тому Син Божий обирає місцем Свого Воплочення не Єрусалим, а Вифлеєм і Назарет, дві периферійні місцевості, далекі від галасу новин і влади тогочасної епохи. Єрусалим, однак, був містом, улюбленим Господом (пор. Іс 62,1-12), «святим містом» (Дн 3,28), вибраним Богом, щоб там жити (пор. Zc 3,2; Пс 132,13). ). Там мешкали вчителі Закону, книжники та фарисеї, первосвященики та старійшини народу. Ось чому вибір Вифлеєму та Назарету говорить нам, що периферія та околиці єособливо вибрані Богом. Ісус народився не в Єрусалимі, в оточенні двору, ні: Він народився на периферії і там прожив Своє життя до 30 років, там працював теслею, як Йосиф. Ісус надає перевагу периферії та тому, що на узбіччях. Не сприймати цю дійсність всерйоз означає не сприймати серйозно Євангеліє та Боже діло, що й далі проявляється на географічній та екзистенційній периферії.

 

Ісус шукає грішників

Господь завжди діє таємно, приховано, на периферії. Навіть у нашій душі, на периферії почуттів, яких ми, можливо, соромимось. Але Господь саме там, щоб допомогти нам прямувати вперед. Господь далі проявляється на периферії, чи то географічний, чи життєвій. Ісус йде шукати грішників, входить в їхні домівки, розмовляє з ними, закликає до навернення. І за це Йому також дорікають. Дорікають, бо Він їсть з грішниками, забруднюється, йде шукати грішників, які вчинили зло, а також шукає тих, хто не вчинив зла, але постраждав від нього, наприклад, хворих, голодних, бідних, останніх. Ісус завжди йде на периферії. Господь знає околиці нашого серця, периферії нашої душі, нашого суспільства, нашого міста, нашої родини, тобто ту трохи темну частину, якої ми не показуємо, можливо, задля сорому.

Під цим оглядом тодішнє суспільство мало чим відрізнялося від теперішнього. Також і сьогодні існує центр і периферія. І Церква знає, що вона покликана благовістити Добру Новину, починаючи з периферій. Йосиф, який був теслею з Назарету і довіряв Божому задумові щодо своєї молодої нареченої та щодо нього, пригадує Церкві зосереджувати свій погляд на тому, чим світ свідомо легковажить. Він нагадує кожному з нас цінувати те, що інші відкидають. У цьому сенсі він справді майстер найсуттєвішого: він нагадує нам, що те, що справді цінне, не привертає нашої уваги, а вимагає терплячого розрізнення, щоб його виявити та оцінити.

Молімось до святого Йосифа

«Просімо його заступитися, щоб уся Церква привернула собі цей погляд, цю здатність розрізняти й оцінювати суттєве, – сказав Папа, закінчуючи загальну аудієнцію. – Сьогодні я хотів би звернутись до всіх чоловіків і жінок, які живуть на найбільш забутих географічних периферіях світу або зазнають ситуацій життєвої марґіналізації. Знайдіть у святому Йосифі свідка й захисника, до якого можна звертатись. Святіший Отець закликав молитись до нього молитвою, яку можемо проказувати вдома, але яка випливає з серця:

“Святий Йосифе, ти, що завжди довіряв Богові, і зробив свій вибір , керуючись Його провидінням, навчи нас покладатись не настільки на наші власні плани, як на Його люблячий задум; ти, що походиш з периферії, допоможи нам перетворити наш погляд 1 надати перевагу тому, що світ відкидає та відсуває на узбіччя. Утіш самотніх і підтримай тих, що мовчки діють, щоб захищатизахищати життя та людську гідність. Амінь”.