Папа: Християнинові без почуття гумору чогось не вистачає
  • Птн, 10/07/2020 - 11:02

Думками про джерело радості Святіший Отець поділився у розмові із засновницею спільноти «Нові горизонти»

«Почуття гумору – це найлюдяніше наставлення, найближче до Божої благодаті», – стверджує Папа Франциск. Це ствердження знаходимо у першій частині книги «Бог є Радість» авторства К’яри Аміранте, засновниці спільноти «Нові Горизонти», що займається підтримкою тих, хто потрапив у тенета наркоманії, азартних ігор, проституції, хто став жертвою соціальної маргіналізації й відкинення власною родиною. Книга розповідає про візит Святішого Отця до цієї спільноти, який відбувся 24 вересня 2019 р. у контексті відзначення її 25-річчя.

У вступній частині авторка ставить Папі три запитання про його спосіб розуміння та переживання радості. Святіший Отець розповідає, що протягом сорока років проказує молитву святого Томаса Мора про хороший настрій і стверджує, що ця радість тісно пов’язана із почуттям внутрішнього миру, яке в особливий і постійний спосіб супроводить його від початку Петрового служіння. Як мир, так і радість є дарами Святого Духа, підтримують його також і серед найбільших труднощів. «Знати, що Святий Дух є сильнішим, є немовби мандрівкою із запасом кисню, коли тобі його бракує. Радість, – повторює він, – це дар, як і мир є даром».

За словами Папи, орієнтиром для того, щоб збагнути, чи прямуємо вірним шляхом, є «неспокій», роздуми під час щоденного іспиту сумління про те, «що діялося в моєму серці». Це допомагає відрізняти добрі тривоги від лихих. Радість є немовби світлом, лагідним і спокійним світлом, з яким почуваєшся добре, в той час як диявольське світло схоже до феєрверку, що є сильним спалахом, але потім зникає.

Виклик з’являється тоді, коли треба зберегти радість, переживаючи страждання або ж почуваючись виснаженими. Щодо цього Папа Франциск поділився молитвою, з якою звертається до Бога в таких обставинах: «Я не дам ради, Ти зроби це». Підсумовуючи, він згадав про свого викладача, який радив студентам на хвилинку заглянути в дзеркало… «Коли я, іноді, це робив, – сказав Папа, – то через пів хвилини починав сміятися із себе самого… Сміятися із себе самих є дуже важливим!».