- Чтв, 11/10/2018 - 15:17
Як ми повинні молитися? Думками про це Папа Франциск поділився в четвер у ранковій проповіді в каплиці «Дому святої Марти».
Слід бути сміливими, коли про щось просимо в Господа Бога. На це звернув увагу Папа Франциск, коментуючи під час ранкової Святої Меси в четвер, 11 жовтня 2018 р., євангельську розповідь про те, як Ісус розповів Своїм учням притчу про чоловіка, який прийшов опівночі до приятеля, просячи позичити хліба: хоч той спочатку й відмовлявся, посилаючись на незручності, але задля наполегливості друга підвівся та дав йому те, про що він просив.
Молитися сміливо та невтомно
Святіший Отець звернув увагу на три елементи: «людина в потребі», «друг» і «трохи хліба». Візит потребуючого друга став несподіванкою, а його прохання було “настирливим”, бо покладався на приятеля, що той мав те, чого він потребує. Він просив «наполегливо», і на його прикладі Ісус хоче навчити нас, як ми повинні молитися:
«Слід молитися сміливо, бо коли молимося, то, зазвичай, чогось потребуємо. Приятель – це Бог. Це багатий друг, який має хліб, має те, чого ми потребуємо. Ісус немовби каже: “У молитві будьте настирливими. Не втомлюйтеся”. Не втомлюватися чого саме? Не втомлюватися просити».
Молитва – не чарівна паличка
Але, як зауважив Папа, молитва «не є чарівною паличкою», мовляв, що не попросимо, відразу отримуємо. Молитва – це труд, який вимагає «волі, постійності та рішучості», а також «не соромитися». Чому?
«Бо стукаю до дверей друга, – відповідає Святіший Отець. – Бог є приятелем, а з приятелем можу так зробити. Молитися постійно й настирливо. Згадаймо, наприклад, про святу Моніку, скільки років вона молилася в сльозах за навернення свого сина. І Господь відчинив двері…».
Папа також розповів про одного чоловіка з Буенос-Айреса, донька якого помирала в лікарні, а лікарі не давали жодних шансів на її одужання. Він пішки пішов до Марійського санктуарію в Люхані, а це 70 км, прибувши до нього вночі і знайшовши зачиненим. Стоячи при брамі, він до ранку молився, а коли повернувся до лікарні, зустрів дружину, яка розповіла: «Лікарі забрали дитину на інші аналізи. Вони не можуть зрозуміти, як вона пробудилася й попросила їсти. Їй вже нічого не загрожує».
Бог дає більше, ніж просимо
У цьому контексті проповідник згадав про поведінку капризних дітей, які своїми постійними просьбами спонукають батьків піддатися їхнім проханням. Хтось може запитати: а чи я не розгніваю Бога такою поведінкою? Сам Ісус відповів на це запитання, кажучи: «Якщо ви, будучи злими, вмієте добрі дари давати вашим дітям, то наскільки більше Небесний Отець дасть Святого Духа тим, які в Нього просять?». Бог завжди дає більше, ніж просимо, дає дар Святого Духа.
«Задумаймося на мить: як я молюся? Можливо, як папуга? Чи молюся з потребою в серці? Чи змагаюся з Богом на молитві за те, щоб він дав мені те, чого потребую, якщо воно є правильним? Вчімося з цього євангельського уривка, як слід молитися», – підсумував Святіший Отець.