Під час ранкової Святої Меси в середу Папа підніс молитву за те, щоб Господь дав учителям та учням мужність, необхідну, щоби прямувати вперед, а під час проповіді наголосив на тому, що християнське життя – це взаємна близькість з Ісусом.

Християнське життя – це не тільки дотримуватися заповідей, прямувати дорогою блаженств, чинити діла милосердя, але ще щось більше, воно означає взаємне перебування: Ісуса в мені, а мене – в Ісусі. Думками про це Папа Франциск поділився під час Святої Меси у середу, 13 травня 2020 р., коментуючи Христові слова: «Я – лоза, ви – галузки. Хто перебуває в Мені, і Я в ньому, той приносить багато плоду, бо без Мене не можете робити нічого».

Перед початком Євхаристійного богослужіння Святіший Отець скерував думку до вчителів та учнів: «Молімося сьогодні, – сказав він, – за учнів, за підлітків, які навчаються, і за вчителів, які змушені шукати нові способи для того, щоб навчання не стояло на місці. Нехай же Господь допомагає їм на цій дорозі, дає їм мужність, а також хороші результати».

Перебування, але не пасивне

Проповідуючи, Папа зазначив, що Ісус знову повертається до теми «перебування в Ньому», використовуючи промовистий образ лози та гілок. І йдеться не про «пасивне» перебування, немовби «дрімати у Господі», але «активне» та «взаємне». Бо не лише каже перебувати в Ньому, але й Сам перебуває в нас. І ця взаємність – це «прекрасне таїнство».

«Це правда, – сказав він, – що гілки без лози не можуть нічого зробити, бо не поступають живильні соки, для того, щоб рости та принести плід, вони потребують цих соків. Але також і дерево чи лоза потребують гілок, бо плоди не причеплені до дерева чи лози. Це взаємна потреба, взаємне перебування один в одному, щоби принести плід».

Суть християнського життя

Святіший Отець підкреслив, що «в цьому й полягає християнське життя». Це правда, що воно означає виконувати заповіді, прямувати вперед дорогою блаженств, як також зростати в ділах милосердя, «як цього навчає Господь у Євангеліях». «Але воно є ще чимось більшим: воно є цим взаємним перебуванням. Ми без Ісуса нічого не можемо зробити, немов гілки без лози. А Він, – нехай Господь мені вибачить за сказане, – здається, що без нас також нічого не може, бо плід виростає на гілці, а не на дереві», –сказав проповідник, пояснюючи, що дерево потребує приносити плоди, а Ісус потребує нашого свідчення.

«Коли в Євангелії Він каже, що ми є світлом, каже: “Будьте світлом, щоб люди бачивши ваші добрі діла, прославляли Отця”, то вказує на те, що свідчення є тією потребою, яку Ісус має щодо нам. Свідчити в Його ім’я, бо віра та Євангеліє зростають завдяки свідченню», – додав Папа.

Містична близькість

За словами Святішого Отця, нам варто замислюватися над цим: перебувати в Ісусі, Який перебуває в нас. Перебувати в Ісусі, щоб черпати сили, необхідні для того, щоб приносити плоди, а Він перебуває в нас, щоб давати нам силу свідчення, «завдяки якому зростає Церква». І ці взаємини – це «взаємини близькості, містичні взаємини», що полягають в усвідомленні Господньої присутності в мені і прагненні залишатися в Ньому.

«Нехай же Господь, – підсумував проповідник, – допоможе нам збагнути цю містику “перебування”, на якій Ісус дуже наполягає».