Приймаючи 4 травня 2018 р., у Ватикані учасників Міжнародного симпозіуму, присвяченого майбутньому чернечих Чинів та Згромаджень, організованого Конгрегацією інститутів богопосвяченого життя і Товариств апостольського життя, Папа Франциск вказав на три опори богопосвяченого життя – молитву, убожество й терпеливість. Він наголосив, що в наш час потрібно мати справжні критерії для розпізнавання того, що відбувається, аби не загубитись у сучасному світі, в якому діється чимало злого, g.n не загубитись у світському  тумані, в провокаціях та в дусі війни.

У промові експромтом Святіший Отець жартома сказав, що Святий Дух діє як «стихійне лихо», бо ніколи не втомлюється бути креативним, що проявляється

у виникненні нових форм богопосвяченого життя, нових харизматичних дарувань. За словами Його Святості, Святий Дух, творець різноманітності, одночасно є творцем єдності Христового Тіла – Церкви.

Першою опорою богопосвяченого життя Папа Франциск назвав молитву. Молитва полягає в тому, щоб «завжди повертатися до первісного поклику», пояснив він, «повертатися до Того, Хто покликав». У богопосвяченому житті молитва є повітрям, яке дозволяє нам дихати покликанням, дозволяє оновлюватись. Без цього повітря неможливо бути добрими богопосвяченими особами. Можемо бути добрими людьми, християнами, католиками, які трудяться в багатьох церковних ділянках, але посвяту Господеві потрібно постійно відновлювати в молитві, в зустрічі з Богом. Молитва спонукає діяти тільки для Господа, а не заради власних інтересів або заради тієї організації, до якої належимо. «Церкві потрібно чоловіків і жінок, які моляться в цей такий нелегкий період людства», – наголосив Святіший Отець.

Друга опора богопосвяченого життя – це убожество. Папа приділив особливу увагу цьому аспектові в переконанні, що «якщо немає убожества, богопосвячене життя не приносить плодів». Убожество захищає від світського духа, який, як відомо, проникає через гаманець. «Маленькі спокуси проти убожества наносять рани всьому богопосвяченому життю». Його Святість зазначив, що світський  дух існує також і в чернецтві, і до нього ведуть три сходинки: гроші, марнославство й гордість. Перша сходинка – це прив’язання до багатства, прив’язання до грошей. Якщо будемо пильними щодо цієї спокуси, то не перейдемо на наступні дві сходинки, наголосив він.

Третя опора, важлива для богопосвяченого життя, – це терпеливість, наслідуючи в цьому Ісуса Христа.  Бути терпеливими як Ісус, починаючи з малих, незначних речей: з терпимості до інших, усмішки тоді, коли хочеться сваритись, доходячи до пожертвування своїм життям.

З терпеливістю потрібно ставитися і до відсутності покликань до богопосвяченого життя. Чернечі Згромадження чи провінції, які не мають терпеливості, вирішують піддатись так би мовити «духовній евтаназії»: остаточно закривають новіціят, продають майно й очікують «доброї смерті».

Розповідаючи про конкретні ситуації, Святіший Отець закликав зберігати віру за прикладом старозавітнього Авраама, якому Господь обіцяв численне потомство, незважаючи на похилий вік. 

«Господь запрошує бути терпеливими, надіятись і прямувати вперед», – сказав Папа Франциск до учасників симпозіуму про майбутнє богопосвяченого життя.