Папа: Освіта та справедливість – два крила миру
  • Пон, 04/02/2019 - 18:08

Братерське співжиття, що ґрунтується на освіті та справедливості, людський розвиток, побудований на шануванні прав усіх, – це зерна миру, які повинні проростити релігії. Такими думками Глава Католицької Церкви поділився з учасниками міжрелігійного форуму в Абу-Дабі.

Неможливо шанувати Творця, не оберігаючи священний вимір кожного людського життя, адже кожен однаково цінний у Божих очах. На цьому наголосив Папа Франциск, виступаючи в понеділок, 4 лютого 2019 р., під час міжрелігійного форуму на тему братерства, що відбувався в Меморіалі Засновників в Абу-Дабі, столиці ОАЕ.

Глава Католицької Церкви промовляв після наслідного принца Мухаммада бен Зайда Аль Нахаяна та Великого Імама Аль-Азгар Ахмада Аль-Таїба. В зустрічі брали участь члени Мусульманської Ради Старійшин, з якими Папа спілкувався в мечеті Шейха Зайда, представники влади та дипломатичного корпусу.

Як віруючий, спраглий миру

Скерувавши свої вітання також і до всіх країн півострова, Папа зауважив, що у восьмисоту річницю зустрічі між святим Франциском та султаном аль-Малеком аль-Камілем, він «з вдячністю Господеві» прийняв запрошення «прибути сюди як віруючий, спраглий миру, як брат, що шукає миру з братами». Посилаючись на логотип цієї подорожі, на якому зображено голуба з оливковою гілкою, він звернув увагу на те, що це нагадує про первісний потоп, відомий у різних релігійних традиціях.

«Також і ми сьогодні, щоб зберегти мир в Боже ім’я, потребуємо разом, як одна родина, увійти до ковчегу, спроможного борознити моря серед штормів світу: до ковчега братерства», – сказав Глава Католицької Церкви, додаючи:

«Відправною точкою є визнати, що у витоках єдиного людського роду перебуває Бог. Він, будучи Творцем усього та всіх, бажає, щоб ми жили як брати та сестри, живучи в спільному домі створеного світу, який Він нам подарував. Саме в цьому, в корінні нашої спільної людської природи, ґрунтується братерство, як покликання, вміщене в творчому Божому задумі. Воно каже нам, що всі маємо однакову гідність і що ніхто не може бути власником чи невільником інших».

Боже Ім’я не може бути виправданням насильства

«Неможливо шанувати Творця, не оберігаючи священний вимір кожної особи і кожного людського життя: кожен однаково цінний у Божих очах», – вів далі Папа, наголошуючи, що Бог не дивиться на людство «вибірковим поглядом», а тому визнавати за кожною людиною однакові права є «прославою Божого Імені на землі». Водночас, «великою профанацією» Божого Імені є використовувати його для виправдання насильства та ненависті. «Не існує насильства, яке можна виправдати релігією», – сказав він.

Індивідуалізм – ворог братерства

Глава Католицької Церкви зазначив, що ворогом братерства є індивідуалізм. Його «підступність» загрожує всім сферам людського життя, включаючи й релігійність. А оскільки «справжня релігійність полягає в тому, щоб любити Бога всім серцем, а ближнього як себе самого», кожне віровизнання «покликане подолати поділ на друзів та ворогів, прийнявши перспективу неба, яке пригортає людей без привілеїв і дискримінації».

Релігійна свобода запобігає інструменталізації віри

Похваливши зусилля, які в ОАЕ докладаються для того, щоб гарантувати свободу віровизнання представникам різних релігій, Папа ствердив, що це запобігає тому, аби релігія використовувалася для власних цілей та «ризикувала самозапереченням, допустивши насильство й тероризм». За його словами, братерство є вираженням «різноманітності між братами», на що вказує релігійний плюралізм.

«У такому контексті, – сказав він, – правильним наставленням є не примусова одноманітність, ні примирливий синкретизм: як віруючі, ми повинні дбати про однакову гідність усіх в ім’я Милосердного, Який нас створив і в імені Якого слід шукати примирення протилежностей та братерство в різноманітності».

Сміливість щодо іншості

Як зауважив далі Глава Католицької Церкви, родину слід берегти, що відбувається шляхом «щоденного та дієвого діалогу». Він передбачає як «власну ідентичність, якої не можна зрікатися з метою приподобитися іншому», так і «сміливості щодо іншості, яка веде до повного визнання іншого та його свободи», спонукаючи також захищати його права.

«Серед свобод я хотів би виокремити релігійну. Вона не обмежується лише свободою культу, але бачить в іншій особі справжнього брата, сина тієї ж, що й моя, людської природи, якого Бог залишає вільним, а тому жодна людська інституція не може чинити примусу, навіть в Його ім’я», – наголосив Папа, додаючи, що «сміливість щодо іншості» є душею діалогу, в якому «незамінною є молитва».

«Не існує альтернативи: або разом будуватимемо прийдешнє, або ж майбутнього не буде. Зокрема, релігії не можуть відмовитися від невідкладного завдання споруджувати мости між народами й культурами», – додав він.

Освіта та справедливість

Повертаючись до символу голуба миру, Глава Католицької Церкви підкреслив, що також і мир, щоб злетіти, потребує крил, якими є «освіта та справедливість». За його словами, виховання також відбувається «через стосунки, у взаємності». Для майбутнього важливим є формувати «відкриті ідентичності, здатні перемагати спокусу зосереджувати на собі». «Освіта та насильство є обернено пропорційними», – наголосив він.

Другим крилом миру є справедливість, яка часто «порушувана не окремими епізодами, але повільно пожирається раком несправедливості». За словами Папи, неможливо вірити в Бога і не старатися жити в справедливості з усіма. Мир помирає, коли «розлучається» за справедливістю, а справедливість є фальшивою, «якщо не є загальною». Релігії повинні стати «голосом останніх», які також є братами.

Розквітла пустеля

Після роздумів над братерством, як ковчегом миру, Глава Католицької Церкви скерував свій погляд на інший образ – образ розквітлої пустелі. Він звернув увагу на те, що завдяки «далекоглядності та мудрості», на цьому місці пустеля перетворилася в «процвітаюче та гостинне місце». Ця країна, за його словами, залишається «важливим перехрестям» між сходом і заходом, північчю та півднем планети, «місцем розвитку», де знаходять місця праці представники різних народів.

«Однак, також і розвиток має своїх ворогів. І якщо неприятелем братерства був названий індивідуалізм, хочу вказати, на байдужість як на перешкоду розвиткові, яка завершується перетворенням квітучих дійсностей у пустельні рівнини», – сказав Папа, підкреслюючи, що «чисто утилітаристський» розвиток не дає дійсного та тривалого поступу. І саме байдужість заважає тому, щоб «бачити в людській спільноті щось більше, ніж заробіток, бачити в ближньому щось більше, ніж виконувану ним працю». Вона «не дивиться в завтрашній день, не дбає про майбутнє створіння».

«Тут, серед пустелі, відкрився шлях плідного розвитку, який, починаючи від праці, дарує надію багатьом людям різних народів, культур і вірувань. Між ними також чимало християн, присутність яких у регіоні сягає глибини віків, знайшли можливості для себе та зробити значущий внесок у зростання та добробут країни. Крім професійних вмінь, вони приносять сюди справжність своєї віри. Пошана й толерантність, яку вони зустрічають, як також необхідні місця культу, де вони моляться, сприяють їхньому духовному дозріванню, що приносить користь усьому суспільству», – сказав Святіший Отець, підсумувавши:

«Братерське співжиття, що ґрунтується на освіті та справедливості, людський розвиток, що будується на відкритому прийнятті та правах усіх – це зерна миру, які релігії покликані проростити. Може більше, ніж будь-коли раніше, перед ними на цьому делікатному історичному етапі стоїть завдання демілітаризації серця людини».

Наприкінці зустрічі відбулося підписання «Документа про людське братерство задля всесвітнього миру та спільного співжиття».