Папа: усвідомлення власного гріха – крок до милосердя щодо ближніх
  • Втр, 03/03/2015 - 11:04

Легко осуджувати інших, але християнський поступ можливий лише тоді, коли вистачає мудрості обвинувачувати себе самих. На це звернув увагу Папа Франциск, проповідуючи під час ранкової Святої Меси у понеділок, 2 березня 2015 р., в каплиці «Дому святої Марти». Коментуючи біблійні уривки, прочитані під час Богослуження, які були зосереджені на темі милосердя й прощення, Святіший Отець зауважив, що «всі ми є грішниками», і це не просто спосіб висловитися, але – дійсність, тому «християнською чеснотою, а навіть чимось більшим є здатність обвинувачувати себе».

«Всі ми є спеціалістами у тому, щоби виправдовуватися, – зауважив проповідник. – Часто кажемо: Ні, це не я!.. Я не винен!.. Може тільки трішки… Все було по-іншому… Всі ми шукаємо алібі, пояснення для власних недоліків, гріхів, часто вміючи вдало прикидатися невинними. Але в такому випадку поступ у християнському житті неможливий».

Як відзначив Папа, набагато легше звинувачувати інших. Але, коли пробуємо поводитися по-іншому, то спостергіємо, що «відбувається щось дивного»: коли починаємо усвідомлювати, до чого ми здатні, то « нам стає погано, відчуваємл лгиду до себе», але згодом приходить умиротворення. Наприклад, коли розпізнаю у своєму серці заздрість та усвідомлюю, що вона є здатною злословити ближнього, то це є «ота мудрість звинувачувати себе». І без цього «першого кроку» неможливі подальші кроки «на шляху духовного життя».

Отож, не осуджувати інших, пам’ятаючи про те, що ми самі є здатними до ще гірших вчинків, тобто, усвідомлювати існування у собі кореня гріха, є першим кроком. А наступний полягає у тому, щоби «соромитися перед Богом», усвідомлюючи сором власного гріха та велич Божого милосердя. А той, хто здатний звинувачувати себе, соромитися гріха, той здатний бути милосердним з ближніми. У цьому контексті Папа побажав, щоби під час цього Великого Посту Господь Бог подав благодать «навчитися судити себе», усвідомлюючи, що кожен є зданим до найогидніших вчинків, та молитися: «Змилуйся наді мною, Господи, допоможи мені відчувати сором та змилосердься, щоб і я міг бути милосердним з іншими».