Сягаючи свідків Воскреслого

Зазначивши, що «зв’язки віри, які нас поєднують» сягають Апостолів, що були свідками Воскреслого, зокрема, святих Петра й Андрія, які були не лише кровними братами, але й у пролитті своєї крові за Господа, Святіший Отець наголосив, що існує «братерство крові», яке нас випереджує.

«Тут, як і в багатьох інших місцях наших часів, ви пережили досвід Пасхи смерті й воскресіння: численні сини й доньки цієї країни з різних Церков і християнських спільнот, зазнали п’ятницю переслідування, пройшли крізь суботу мовчання та пережили неділю воскресіння», – мовив Папа, вказуючи на те, що мученики різних конфесій підтримували одні одних у в’язницях, даючи приклад для нас і для майбутніх поколінь, а те, за що вони страждали, є «надто цінною спадщиною, щоб її забути або зганьбити». І це «спільна спадщина», що заохочує нас не віддалятися від братів і сестер, які її поділяють.

Новий період

«Ваша Святосте, дорогий Брате, двадцять років тому зустріч між нашими попередниками була пасхальним даром, подією, яка причинилася не лише до розквіту стосунків між православними й католиками в Румунії, але й діалогу між католиками і православними загалом. Ця подорож, яку Єпископ Риму вперше повністю присвятив країні з православною більшістю, відкрила шлях для інших подібних подій», – зазначив у цьому контексті Папа Франциск, згадуючи про спонтанний заклик вірних до єдності, що в ті дні прозвучав у Бухаресті немов пророцтво, що «започаткувало новий період: час прямувати разом вперед, наново відкриваючи та пробуджуючи братерство, яке вже нас єднає».

Прямувати разом силою пам’яті

За словами Глави Католицької Церкви, йдеться про те, щоби «спільно прямувати вперед із силою пам’яті». Мова йде про пам’ять не про зазнані кривди й пересуди, але «пам’ять коріння», тобто, перших віків, коли сміливо проповідуване Євангеліє «зустріло й просвітило нові народи та культури», про перші сторіччя мучеників, Отців та ісповідників віри.

«Пам’ять про кроки, здійснені разом, заохочує нас прямувати до майбутнього, усвідомлюючи, очевидно, відмінності, але, насамперед, у вдячності за родинну атмосферу, яку слід відкрити, в пам’яті про сопричастя, яке слід оживити, щоби воно немов світильник пролило світло на кроки нашого паломництва», – сказав Папа.

У слуханні Господа

Зазначивши, що ми покликані прямувати вперед разом «у слуханні Господа», Наступник святого Петра вказав на приклад того, що Господь учинив в день Пасхи, прямуючи з учнями до Емауса: терпеливо вислухав їх та з відкритим серцем розпочав діалог, допомагаючи їм зрозуміти події. Ми також потребуємо «разом слухати Господа», особливо тепер, у період швидких змін.

Святіший Отець звернув увагу на те, що «уніфікуюча глобалізація» причинилася до викорінення цінностей народів, послаблюючи етику й співжиття, яке останніми роками забруднене нестримним почуттям страху, часто розпалюваного мистецтвом, що веде до «замкненості та ненависті». Слід не піддатися «культурі ненависті» та індивідуалізму. Слабкість зв’язків відбивається на «фундаментальній клітині суспільства» – сім’ї, «вимагаючи від нас зусиль вийти назустріч труднощам наших братів і сестер», але «не з почуттям розчарування й ностальгії», як учні, що прямували до Емауса, але з прагненням «передавати Воскреслого Ісуса – серце надії».

Цей шлях досягає мети через «наполегливу молитву, аби Господь залишався з нами». Він же, «об’являючись у ламанні хліба», кличе нас до милосердної любові, «служити разом, “давати Бога” ще перед тим, як “промовляти Бога”; не бути пасивними в доброму, але готовими підвестися та прямувати вперед».

До нової П’ятидесятниці

За словами Папи, дорога, якою слід прямувати разом, пролягає від Пасхи до П’ятидесятниці. «Від пасхального світанку єдності, що виник тут двадцять років тому, ми скеровані до нової П’ятидесятниці», – сказав він, звернувши увагу на те, що хоч Пасха започаткувала для учнів новий шлях, на ньому «не зникли побоювання та непевність». Але так було до П’ятидесятниці, «коли зібрані навколо Пресвятої Богоматері апостоли в єдиному Дусі та в множинності й багатстві мов словом і життям засвідчили Воскреслого». Наш шлях розпочався «із впевненості в тому, що поруч маємо брата, зі спільності віри, заснованої на воскресінні Господа».

«Від Пасхи до П’ятидесятниці: це час, щоб зібратися на молитву під покровом Пресвятої Богородиці, призивати Святого Духа одні за одних. Нехай же нас оновить Святий Дух, Який погорджує одноманітністю, Який любить формувати єдність у найпрекраснішій та гармонійній різноманітності», – побажав Глава Католицької Церкви.

З осідку патріархії Папа від’їхав до патріаршого собору.