Звертаючись до представників Міжнародної Федерації Асоціацій лікарів-католиків (FIAMC), Папа Франциск закликав їх наслідувати Христа, який наближаючись до людини й спілкуючись з нею, лікує не тільки тіло, але й душу.

У суботу, 22 червня 2019 р., Святіший Отець прийняв на аудієнції представників Міжнародної Федерації Асоціацій лікарів-католиків. Звертаючись до них з промовою, Папа вказав на важливість того, що цього року вони поновно здійснили Посвяту Пресвятому Серцю Христовому, запевняючи їх у молитвах за те, аби ця посвята була плідною для кожного з них. Він запропонував присутнім деякі роздуми про покликання християнських лікарів.

Наблизитися до хворих

«Перші християнські спільноти часто зображували Господа Ісуса Христа як «лікаря», наголошуючи на Його постійному співчутливому ставленні до тих, хто страждав від будь-якої хвороби, – зазначив Папа. – Його місія полягала в тому, аби наблизитися до хворих, чи людей з інвалідністю, а особливо до тих, кого з цієї причини зневажали й відкидали. В такий спосіб Христос відкидає вирок засудження, що часто таврував хворого як грішника; цією співчутливою близькістю Він виявляв безмежну любов Бога Отця до Своїх найбільш потребуючих дітей».

Доторкатися до людських ран і діалогувати

Звертаючи увагу на спосіб, яким Христос дбає про хворих і стражденних, Святіший Отець зазначив, що Господь часто доторкався до людських ран і дозволяв, щоб інші доторкалися до Нього. Іншою особливістю було те, що лікувати для Нього означало наблизитися до людини, увійти з нею в діалог, навіть тоді, коли Йому намагались це заборонити, як, наприклад, у випадку зцілення сліпого Вартимея: перед тим, як його зцілити, Господь запитав, що він очікує від Нього. Бо лікувати, за словами Папи, означає розпочати шлях: шлях полегшення, утішення, примирення та зцілення. Христос ніколи не лікує тільки якусь певну частину людини, а всю людину, іноді, починаючи від тіла, а, іноді, від серця, тобто відпускаючи її гріхи.

Допомагати піднятися і дати надію

Ще одна особливість Христа-Лікаря, за словами Наступника святого Петра, полягає в тому, що Він допомагає людині піднятися й посилає її звіщати іншим. Чимало хворих, яких Він зцілив, стали Його учнями.

Підсумовуючи, Вселенський Архиєрей виокремив деякі характеристики, яких лікарі покликані навчитися в Христа: наближатися до страждаючих, лікувати, шануючи гідність кожного, уважно слухати й давати адекватні відповіді, підбадьорювати, утішати, допомагати підніматися та давати надію.

Шанувати життя від початку до кінця

Папа Франциск відзначив великий прогрес у сфері медицини протягом останнього сторіччя. В цьому контексті він закликав пам’ятати про те, що «лікувати означає шанувати життя від початку аж до кінця». «Не ми є власниками життя, – наголосив він, – його нам довірено, а лікарі йому служать».

Допомагати відчути Божу любов

Вселенський Архиєрей наголосив, що місія лікарів є, одночасно, «свідченням людяності, упривілейованим засобом», за допомогою якого вони можуть показати й допомогти відчути, що Бог дбає про кожну людину. Для сповнення цієї місії їм потрібні знання, терпеливість, духовна сила й братерська солідарність. «Католицькі лікарі, – наголосив він, - поєднують професійність із здатністю співпрацювати з іншими та етичною цілісністю».

На завершення Наступник святого Петра закликав лікарів живити свою місію Божим Словом і Святими Таїнствами та молитися за тих, кого вони лікують і з ким співпрацюють.

Історична довідка

Перша Асоціація лікарів-католиків зародилася у Франції 1884 року, відповідаючи на заклик Енцикліки «Humanum genus» Папи Лева XIII. 1924 року, прислухаючись до голосу Папи Пія XI, в Парижі був заснований Міжнародний Секретаріат національних асоціацій лікарів, а в 1949 році в Римі засновано ще один подібний Секретаріат. У 1951 році була створена Міжнародна Федерація Асоціацій лікарів-католиків (FIAMC), яка об’єднала ці дві структури. До Федерації входять 53 асоціацій лікарів-католиків з 66 країн світу.