Папа: Зробити в’язниці місцями надолуження, а не погребами озлоблення
  • Нед, 15/09/2019 - 11:15

Бути мостами між в’язницями та суспільством, не гасити надію в’язнів та ставати будівничими майбутнього Святіший Отець закликав персонал, капеланів та волонтерів пенітенціарних установ, зустрічаючись з ними на площі Святого Петра.

Ніколи не гасити «вогник надії» та дбати про можливості для примирення та ресоціалізації. Із таким заохоченням Папа Франциск звернувся до працівників Пенітенціарної Поліції, керівництва в’язниць, капеланів і волонтерів, які служать у в’язницях, зустрічаючись з ними в суботу, 14 вересня 2019 р., на площі Святого Петра у Ватикані.

Свідчення

Звертаючись до Святішого Отця з вітальним словом, Франческо Басентіні, Голова Департаменту Пенітенціарної Адміністрації, наголосив на тому, що переміна суспільства є можливою тоді, коли до в’язнів ставитися як до громадян. Віце-інспектор Роберто Мартінеллі звернув увагу на те, як сьогодні тюрми перетворилися на своєрідне «соціальне сміттєзвалище», але серед наркозалежних, хронічних хворих і представників організованої злочинності присутні також ті, хто дбає про гарантування надії. Волонтер Франческо Моджі пишається подарунком, отриманим від в’язня: його присутністю на своєму весіллі, задля чого той витратив отриманий як винагороду дозвіл.

 

 

Будівничі майбутнього

«Дякую». Таким було перше слово, з яким Папа Франциск звернувся до пенітенціарної поліції та керівництва тюрем. Він подякував за приховану працю, часто важку та мало винагороджувану, «але дуже важливу», яка робить їх не лише «сторожами», але й «охоронцями» людей, «мостами між тюрмою і громадянським суспільством».

«Знаю, що це не є легко, але якщо, крім того, щоб бути сторожами безпеки, ви є свідченням близькості до того, хто потрапив у тенета зла, ви стаєте будівничими майбутнього: закладаєте підвалини більш шанобливого співжиття, і як наслідок – безпечнішого суспільства. Дякую, бо так чинячи, ви, день за днем, тчете справедливість і надію», – сказав Папа, наголошуючи на важливості шанувати людську гідність тих, кого вони мають перед собою: «Прошу вас, не забувайте про те добро, яке ви можете чинити кожного дня. Ваша поведінка, ваші наставлення, ваші погляди є дуже цінними».

Глава Католицької Церкви усвідомлює також труднощі та нестачі, якими позначена пенітенціарна система. Він, зокрема, згадав про проблему переповнених закладів, що в усіх викликає почуття вичерпаності. «Коли сили зменшуються, зростає зневіра. Дуже важливо забезпечувати гідні умови життя, в іншому випадку тюрми перетворюються в погреби озлоблення, замість бути місцями надолуження», – сказав Святіший Отець.

 

 

Свідки Божого прощенння

«Вперед!» – це друге ключове слово, цього разу звернене до капеланів і волонтерів, які є «носіями Євангелія». Папа подякував їм за «силу усмішки» та за серце, спроможне вислуховувати тягарі інших, даруючи утішення. «Прямуйте вперед і тоді, – мовив він, – коли в злиднях, які зустрічаєте, розпізнаєте свою власну злиденність. Це дуже добре, бо визнати себе потребуючим прощення є суттєвим. Тоді наша неміч стає приймачем Божого милосердя, й тоді, як прощені, стаємо вірогідними свідками Божого прощення», – наголосив він.

Не гасити вогник надії

«Не дозвольте ув’язнити себе в темній камері серця, позбавленого надії, не впадайте у відчай. Бог є більшим від будь-якої проблеми, Він чекає на вас з любов’ю», – сказав Святіший Отець, звертаючись до в’язнів, для яких він приберіг слово: «Будьте мужніми!».

«Ставайте перед Розп’ятим, перед Ісусовим поглядом, ставайте перед Ним зі щирістю та простотою. Звідтіля, з покірної мужності того, хто не обманює себе самого, відроджується мир, наново розквітає сподівання на те, що нас люблять та сила прямувати вперед», – мовив він, закликавши «ніколи не гасити вогник надії». З цього також заклик до суспільства не «позбавляти права на надію», але гарантувати перспективи «примирення та ресоціалізації».

«Довічне позбавлення волі не є вирішенням проблеми, повторюю: довічне ув’язнення не є вирішенням проблеми, але проблемою, яку слід вирішити, – наголосив Папа. – Бо коли у камері зачиняють надію, для суспільства немає майбутнього. Ніколи не слід позбавляти права розпочати все спочатку! Ви, дорогі браття й сестри, – підсумував він, – своєю працею та своїм служінням стаєте свідками цього права: права на надію та права розпочати все спочатку».