На необхідність для християнина послідовності між словом, звіщенням про Ісуса, та щоденним життям і на потребу молитви за єдність усіх християн звернув увагу Папа Франциск, проповідуючи під час Святої Меси в день літургійного спомину святого апостола Андрія.

Як апостоли Петро, Андрій, Яків та Іван, залишмо все те, що перешкоджає нам іти вперед у звіщенні Христового свідчення. До цього закликав Папа Франциск, проповідуючи під час Служби Божої у «Домі святої Марти» у Ватикані у п’ятницю, 30 листопада 2018 р., що є літургійним спомином святого апостола Андрія Первозванного. При цій нагоді проповідник заохотив бути близькими до Константинопольської Церкви, Церкви святого Андрія, молячись за єдність усіх християн.

Послідовні у звіщенні Христа

Глава Католицької Церкви закликає відмовитись від поганої поведінки, від гріха, від вади, що їх кожен із нас носить у своєму нутрі, та своїм добрим свідченням бути ще послідовнішими у звіщенні Христа у такий спосіб, щоб люди повірили. Опираючись на перше біблійне читання, авторства святого апостола Павла, Святіший Отець пригадав про те, що віра походить від слухання, а слухання стосується Божого Слова. Тому, на переконання проповідника, дуже важливим є звіщати Євангеліє, свідчити про те, що Ісус нас відкупив Своєю смертю та воскресінням. Він підкреслив, що звіщати Христа – це не лише нести звичайну новину, але єдину велику Добру Новину.

Звіщення – це не реклама і не маркетинг

Мова не йде про те, щоб рекламувати якусь дуже хорошу людину, що вчинила чимало добра: яка оздоровляла хворих та навчала нас добрих речей. Не йдеться також і про прозелітизм чи про маркетинг. Звіщення Ісуса виходить поза межі цього всього, але, перш усього, звіщати – це бути посланцем, тобто, погодитись на певну місію, анґажуючи у це своє власне життя.

Апостол – це посланець, це той, хто несе вістку про Ісуса Христа, але умовою такої місії є заанґажувати у це все своє життя, свій час, власні інтереси, усього себе. Бо звіщаючи Христа, необхідно свідчити про Нього усім своїм життям. Мова йде про те, щоб взяти квиток лише в одному напрямку, адже повернення – це апостазія.

Свідчення про Ісуса своїм життям

Щоб звіщення було правдивим, воно повинне бути підтверджене життям. Тому, великим згіршенням для інших є те, коли деякі християни говорять, що вони є християнами, але живуть немов погани, немов ті, які взагалі не мають віри. Отож, Вселенський Архиєрей закликав до послідовності між словом та життям, бо саме це є свідченням, яке даємо іншим. Ми повинні життям свідчити про те, що звіщаємо!

Апостоли та багато інших чоловіків і жінок віддали своє життя за Христа, за віру, даючи таким чином правдиве свідчення про Спасителя. Також і в нашому суспільстві, у наших родинах є багато осіб, які дають добре свідчення про Ісуса своїм щоденним життям, у мовчазний спосіб дають свідчення послідовності між їхнім словом про Ісуса та їхнім життям.

На завершення Папа пригадав, що через прийняття Святого Таїнства Хрищення всі ми, приймаємо на себе місію звіщати Ісуса іншим: живучи так, як цього навчав нас Господь, тобто, в гармонії з тим, що звіщаємо, що проповідуємо. Тоді наше слово проповіді принесе щедрі плоди. Без послідовності між словом та життям, наше звіщення принесе лише згіршення, яке завдає великої шкоди Божому людові.