Проповідь Глави УГКЦ у Неділю жінки-самарянки
  • Втр, 04/06/2013 - 20:25

Христос Воскрес!

Починаючи з цього тижня, Літургія Церкви починає готувати нас до свята Пресвятої Тройці, до свята Зіслання Святого Духа, бо вже перейшла половина часу між Воскресінням Ісуса Христа і моментом Зшестя Духа Святого на апостолів. Дуже часто для того, щоб пояснити людям, хто такий Дух Святий, а більше того, ким є Пресвята Трійця – той єдиний Бог в трьох особах — святі отці говорили так: «Дух Святий є живою водою». Ми знаємо, що як немає води, то все вмирає, а як приходить чиста, всеоживляюча вода — все зеленіє і набирає повноти життя. І ось, Дух Святий, третя особа Пресвятої Трійці, знаходиться в Отці, як в джерелі, а в Ісусі Христі – як у криниці, а подається кожному з нас, як жива вода. Святий апостол Павло у 1 Кор. 12, 13 говорить так: «Усі бо ми христилися в одному Дусі … і всі ми були напоєні одним лише Духом».

 

У сьогоднішньому Євангелії ми чуємо дуже цікаву і глибоку розмову між Ісусом Христом і жінкою-самарянкою. Ця розмова відбувається за містом біля криниці. Як цікаво: Ісус Христос, справжня криниця, яка має у собі джерело живої води, приходить, сідає біля цієї криниці Якова і чекає на спраглу людину. Ця жінка-самарянка виходить з того міста і є уособленням кожної людини, яка є спраглою Бога. Розмова відбувається якраз опівдні, коли сонце стоїть в зеніті, коли людина почувається спраглою. І ось Христос сам прийшов до спраглої людини і робить перший крок назустріч їй.

 

Ісус Христос звертається до цієї жінки з дуже цікавим запитанням, а на Сході не було дуже коректно мужчині починати розмову з жінкою, ще й привселюдно. Що більше – юдеєві із самарянкою, між якими існував мур розподілу і ворожнечі, бо юдеї вважали самарян за зрадників їхньої релігійної і національної ідеї! І ось Ісус ламає усі перешкоди, першим скеровує своє слово до жінки і каже їй цікаву фразу: «Жінко, дай мені напитись!» Ця фраза є набагато глибшою за своїм змістом, ніж нам здається. Разом їсти і пити означає в Святому Письмі не лише втамовувати якісь тілесні потреби, а означає входити у внутрішній світ того, з ким споживаєш і п’єш. Ось тому подальшою темою розмови є особисте, приватне життя цієї жінки. Христос своїм запитанням починає входити у її внутрішній світ, у її особисту життєву ситуацію. Ми скажемо: «Він починає в її серці копати нову криницю, в яку хоче покласти ту воду життя, яку носить в собі». Він просить в неї води, а насправді що робить? Дає їй живу воду, про яку вона просить і навчає її, що Бог є Дух і Отець шукає таких поклонників, які би поклонялися Йому в Дусі і в істині. Що то означає?

 

Ми дуже часто сьогодні думаємо про Бога, про якісь вічні речі раз в тиждень, коли збираємося зранку до храму, і то в найкращому випадку. Але насправді в поклонника, який поклоняється Богові в Дусі і в істині, та жива вода пронизує всі сфери його життя. Немає жодної хвилини у житті такої людини, яка б не була пронизана Духом Святим так, як вода по капілярах пронизує все те, що наповняє. І тому Дух Святий навчає людину з її серця, з її нутра, як треба молитися Богові, як треба Йому поклонятися, про що Його просити, а відтак допомагає пізнати єдиного, істинного і правдивого Бога.

 

Дорогі в Христі, мені сьогодні дуже приємно бути між вами. Я тепер намагаюся кожної неділі знайти нагоду відвідати, можливо, найменші наші громади, які найбільш є спраглими уваги, підтримки. Але сьогодні, проїжджаючи через місто Ніжин, я побачив стільки спраглих людей у тому місті, які сьогодні, в неділю, не знають дороги до храму. Скільки молоді стоїть в центрі міста. Але тут між нами є Христос. Він хоче кожного з вас зробити носієм живої води, бо ви, що прийшли сьогодні на Божественну Літургію, можете отримати ковток цієї живої води. А особливо той, хто приступить сьогодні до Святого Причастя, того цілого Христа, Який говорив до самарянки, прийме у своє серце. І каже Христос: «Хто вірує в мене і нап’ється тої води, яку Я дам йому, то ріки живої води потечуть з його нутра».

 

Ми цього року переживаємо Рік віри у Католицькій Церкві, рік, коли ми думаємо, застановляємося, що означає сьогодні вірити в Бога людині третього тисячоліття. Сьогодні Христос дає нам гарну відповідь на прикладі цієї жінки-самарянки. Вона була така вражена цією зустріччю з Христом, що лишила свій глечик і понесла людям живу воду, воду Духа Святого, вже не в глечику, а у своєму серці. І напоїла ціле місто і всі люди прийшли, щоб побачити те джерело. А вкінці кажуть, що тепер вже віруємо не через твоє слово, жінко, а колись жінці не дуже довіряли на Близькому Сході, а тому що самі чули і знаємо, що Він є справді Спаситель світу, Христос. Отож, бути віруючим означає ділитися вірою, ділитися тою живою водою, яка тече з нашого з вами нутра.Тому нашим з вами завданням є напоїти спраглих тою живою водою, зокрема тут, в вашому місті.

 

Нехай той Христос воскреслий, Який сьогодні є тут між нами, Який намагається викопати криницю живої води у серці кожного з нас, сповнить усі ваші спраги, потреби і бажання, бо лише Він є той, у кого ми можемо сповнити свою спрагу за Богом. Нехай те очікування Духа Святого для кожного з нас буде часом очікування повноти зустрічі тої живої води, яка подається нам у Христовій Церкві. Христос воскрес!

 

Джерело: http://headugcc.info