Як глави релігій, ми маємо обов’язок викривати порушення гідності і прав людини. Папа у Відділі в справах релігій Туреччини

«Згідно зі звичаєм, коли Папи відвідують різні країни, частиною їхньої місії є також зустрічі з провідниками та членами інших релігій. Без цієї відкритості на зустріч і діалог папський візит не відповідатиме повністю своїм цілям, як їх бачу також і я, ступаючи слідами своїх шанованих попередників», – цими словами Святіший Отець Франциск розпочав свою промову, виголошену під час відвідин Департаменту в справах релігій в Туреччині, зазначаючи: «Добрі взаємини та діалог між релігійними лідерами набирають, у дійсності, величезної важливості. Вони становлять чітке послання для відповідних громад, показуючи, що взаємна пошана і дружба є можливими, не зважаючи на відмінності».

Святіший Отець прибув до Департаменту з питань релігії після заходів у президентському палаці. Хоч 99.8% населення Туреччини становлять визнавці ісламу, країна, починаючи від 1924 року, за розпорядженням першого президента Ататюрка, не має однієї державної релігії, а справи віровизнань доручені згаданому Департаменту. Спочатку відбулась приватна зустріч Папи з Головою цього відділу професором Мехметом Ґормесом, в присутності кардиналів та єпископів, які супроводжують Вселенського Архиєрея, та представників мусульманської спільноти. Опісля Святіший Отець та проф. Ґормес обмінялися прилюдними промовами.

За словами Глави Католицької Церкви, згадана дружба, крім «цінності, яку має сама в собі», набирає особливого значення в наш час, коли війни спричиняють смерть і руйнування, існують міжетнічні й міжрелігійні конфлікти, голод та бідність бичують сотні мільйонів людей. Він назвав «справді трагічною» ситуацію на Близькому Сході, особливо, у Сирії та Іраку, де насильство не лише змусило цілі громади, дітей, матерів, похилих віком та всіх інших рятуватися втечею, але й заторкнуло сакральні будівлі та культурну спадщину, «ніби намагаючись затерти будь-які сліди і пам’ять про інших».

«Як глави релігій, – наголосив Папа, – ми маємо обов’язок викривати усі порушення гідності і прав людини. Людське життя, дар Бога-Творця, має священний характер. Тому, насильство, яке шукає релігійного виправдання, заслуговує якнасильнішого засуду, тому що Всемогутній є Богом життя і миру. І від усіх, які кажуть, що Йому поклоняються, світ очікує, що вони будуть чоловіками та жінками миру, здатними жити, як брати і сестри, не зважаючи на етнічні, релігійні, культурні й ідеологічні відмінності».

Але за викриттям повинна слідувати «спільна праця над пошуком відповідних розв’язок». А це, за словами Святішого Отця, вимагає співпраці між усіма. Зокрема, християни та мусульмани є «хранителями неоціненних скарбів», між якими існує певна спільність, хоч і здійснюються вони відповідно до традицій. Ними є поклоніння милосердному Богові, молитва, милостиня, піст. І якщо ними жити щиро, то вони здатні «перемінити життя та надати стійку основу для гідності й братерства між людьми».

«Визнання і розвиток цієї духовної спільності через міжрелігійний діалог допомагає нам пропагувати та захищати у суспільстві моральні цінності, мир та свободу», – сказав Глава Католицької Церкви, додаючи, що визнання священності людської особи є джерелом співчуття та солідарності. У цьому контексті він склав особливу подяку турецькому народові, мусульманам і християнам, за все те, що вони роблять для допомоги біженцям.