Синод: супроводжувати з емпатією, загоювати рани і вказувати на високі цілі
  • Чтв, 11/10/2018 - 16:54

Під час 7-го загального зібрання Синоду, присвяченого молоді, що відбувається у Ватикані, тривало обговорення другої частини Робочого документу (Instrumentum Laboris), основною темою якої є супровід

«Господи, що ти хочеш, щоб я зробив?» – це питання молодого святого Франциска з Ассізі, покликаного оновити Церкву в ХІІІ столітті, відлунює сьогодні в серцях багатьох молодих людей. Спроба відповісти на поклик Христа допомагає знайти справжній сенс життя, підбадьорює тіло і духовні сили та додає мужності, характерної для молодого віку. Про це йшлося під час 7-го загального зібрання , що проходило вранці 10 жовтня в синодальному залі.

До нової П’ятидесятниці

У доповідях синодальних Отців йшлося про постать святого Франциска з Ассізі та інших святих, як приклади для наслідування, що не представляли якусь ідею, а зустріли живого Христа. Вони спонукали Церкву вийти за межі старих схем для того, аби започаткувати епоху нової П’ятидесятниці. Пізнання Христа та Його шляху, що йде проти течії, повинно спонукати молодь ставати «послами життя» в сучасному світі.

Емпатія й підготовка – основні складові супроводу

У залі засідань Синоду вказувалося на суттєве значення мистецтва духовного супроводу й розпізнавання, яке не повинно бути винятковим завданням священиків і богопосвячених осіб. Йшлося про залучення подружніх пар до цього процесу, уникаючи при цьому імпровізації. Духовні провідники повинні мати тверду віру, вміння слухати, давати поради й потім давати можливість молодій людині прямувати самостійно, радіючи збоку за кожну досягнуту ціль.

У центрі супроводу повинна бути емпатія, що визнає, насамперед, людський вимір молодої особистості та її схильність до помилок, бо саме в цьому вимірі Христос бажає зустрічати молодих людей, щоб їх з прмилок.. Йшлося також про те, що духовним провідникам варто пам’ятати про власний досвід падіння, і, таким чином, свідчити про те, що Божа благодать діє в історії в звичайний спосіб і перемінює поступово.

Подружжя й богопосвячене життя мають однакову цінність

Учасники Синоду, присвяченого молоді, вказали на пріоритетність духовного виміру й закликали спонукати молодь до участі в Євхаристійному Богослужінні й адорації. Необхідно допомагати молоді звертати погляд до неба, бо Бог перебуває з ними. Бути привітними, вказувати на високі цілі й на вимогливу пропозицію Євангелія – це складові приготування як до подружнього, так і до богопосвяченого життя. Ці покликання, за словами ієрархів, мають однакову цінність у Церкві, бо є частиною більшого «хрищального покликання», яке має кожен християнин.

Виступи спостерігачів Синоду 

Сьоме загальне зібрання Синоду Єпископів завершили спостерігачі, які висловили критику стосовно тенденції в релігійному вихованні, зосередженої на «етичному теїзмі», що не здатен втамувати глибоку духовну спрагу молодих людей. Вони прагнуть Христа й Церква зобов’язана показати їм Його, не вважаючи душпастирство молоді «втратою часу». Як зазначили доповідачі, серед багатьох голосів молодь потребує навчитися розпізнавати той, який є голосом Христа. Вони не хочуть, щоб дорослі приймали рішення замість них, а щоб допомагали їм не зволікати з важливими життєвими постановами. Вказувалося також на необхідність звернути увагу на небезпеку, якій піддаються молоді люди в реальному та віртуальному світі. Людське серце створене для Краси, Добра, Істини, а Церква допомагає їх виявляти.