Якщо священики в Католицькій Церкві не можуть бути одруженими тому, що Ісус віддав перевагу безшлюбності, то як потрібно сприймати звичайних людей, які перебувають у шлюбі?

Ісус залишався неодруженим, але Він схвалював шлюб. По-перше, Сам Він народився в сім'ї, хоча святий Йосип і не був Його батьком у біологічному сенсі. По-друге, Він вперше проявив Свою Божественну природу («явив славу») саме на весіллі в Кані, здійснюючи чудо перетворення води на вино. Ісус повернув шлюбу його нерозривну природу, сказавши недвозначно: «Що Бог з'єднав, хай людина не розлучає». Зрозуміло, шлях дівоцтва заради Царства Небесного, відповідно до Божественного Одкровення, є засобом досягнення більш глибокого союзу з Богом, союзу, який не відволікається ні на що інше. Ісус запрошує до безшлюбності заради Царства Божого в Євангелії від Матея: «Хто може збагнути, нехай збагне».

Святий апостол Павло відновлює запрошення Ісуса і пояснює його заснування: «Я ж хочу, щоб ви були без журби. Хто нежонатий, клопочеться про Господні справи, як подобатися Господеві; а хто жонатий, клопочеться про справи цього світу, як догодити жінці, і він поділений. Так само й жінка незаміжня, і дівиця клопочеться про Господні справи, щоб бути святою і тілом, і духом, а заміжня клопочеться про справи цього світу, як догодити чоловікові. Кажу це вам на вашу користь, – не щоб накинути на вас петлю, але щоб ви гідно та ревно трималися Господа. Тому той, хто віддає свою дівчину заміж, робить добре, а той, хто не віддає, робить ще краще» (1 Кор. 7,32-35.38).

Водночас шлюб є ​​благою справою. Кожен є вільним одружуватися і виходити заміж: «Нехай робить, що хоче, не згрішить», – говорить св. Павло. Але апостол не приховує і своєї переваги – безшлюбності – і відкрито пропонує піти цим шляхом: «Добре їм залишатися, як я», – тобто в безшлюбності та стриманості.

На основі цього євангельського вчення про шлюб та безшлюбність висловлювалися Святі Отці Церкви. «Шлюб – добра справа, але дівоцтво краще», – писав св. Іван Золотоустий. «Шлюб – це добре, – стверджував св. Амвросій Медіоланський. – Але дівоцтво – краще. Я не відмовляю від шлюбу, але перераховую переваги дівоцтва. Порівнюю добро з добром, щоби було те, що краще».

Св. Ієронім казав, що «між шлюбом і дівоцтвом – така ж різниця, яка є між тим, що добре, і тим, що краще». І, нарешті, св. Августин писав: «За Божественним законом, утримання перевершує подружжя, і християнське дівоцтво перевершує шлюб. Шлюб не дорівнює за своїм благом стриманості дів».

Якщо ті, що живуть у безшлюбності заради Господа, можуть перебувати в єднанні з Богом не відволікаючись, то це зовсім не означає, що одружені та заміжні є християнами другого сорту. Безліч батьків і матерів сімейства стали святими. Точно так же, і безліч безшлюбних, присвячених Богові, не знайшли святості. Святість здобувається не дівоцтвом і не шлюбом, а Божественною любов'ю, милосердям, яке завжди проявляється в турботливій любові до ближнього.