Суспільство Нікарагуа об’єднується навколо Церкви
  • Пон, 11/11/2019 - 14:30

Унаслідок дій режиму Даніеля Ортеги в Нікарагуа поглиблюється гуманітарна криза. «Найбільше страждають найслабші. Я бачив молоду жінку, яка померла від пневмонії, бо не могла дозволити собі ліки. Багато сімей голодують і не мають за що жити», – так описує ситуацію у своїй країні єпископ Роландо Альварес з єпархії Матагальпа. «Але суспільство об'єднується навколо Церкви», – додає він.

На думку єрарха, режим Даніеля Ортеги спричинив зростання насильства, якого не було з часів закінчення громадянської війни в 1990 році, та гуманітарну катастрофу. «Ми переживаємо дуже глибоку соціальну, політичну та економічну кризу. Безробіття вирує. Щодня я зустрічаю сім’ї, які не можуть дозволити собі навіть дворазове харчування», – сказав єрарх. «У громадській клініці я побачив помираючу жінку, яку можна було врятувати, але ліків не було. Медсестра могла дати їй лише енергетичний напій... Навколо голод, злидні та нещастя», – сказав єрарх.

Водночас єпископ Альварес зазначає, що в ці важкі часи люди шукають розради у вірі. «Ніколи раніше в наших церквах не було стільки людей, я думаю, що вони тут почуваються вільними. У Літургіях беруть участь не тільки католики, а й невіруючі. Люди бачать, що від початку кризи ми перебуваємо на єдиній можливій стороні, на стороні бідних та тих, хто страждає», – зазначив нікарагуанський єпископ.

Починаючи з протестів 2018 року, коли люди вийшли на вулиці, щоб протистояти спробі впровадити кардинальні соціальні зміни, Католицька Церква в Нікарагуа стала тим, що Папа Франциск називає «польовою лікарнею». Під час сутичок з поліцією були відкриті храми для тисяч поранених, створені правозахисні бюро для фіксації злочинів, вчинених урядом та правоохоронцями, а єпископи та священники були посередниками в діалозі з режимом.

Після заворушень у Нікарагуа майже 400 осіб загинули, понад 800 були несправедливо ув'язнені, з них кілька сотень досі перебувають під вартою. Тих, кого звільнили, досі під наглядом, агенти таємної поліції вриваються в їхні будинки та громади, де вони перебувають. Поширюються також доноси та дуже суворий соціальний контроль, а протести через терор та страх практично припиняються. «Такого насильства тут не було з кінця громадянської війни 1990 року», – сказав єпископ Альварес.