Свідчення про батьків Івана Павла ІІ
  • Чтв, 14/05/2020 - 15:55

Життя Кароля Войтили розпочалося у момент зустрічі його батьків: Емілії Качоровської та Кароля Войтили старшого. Вперше це трапилося у 1905 році у Кракові. Як зазначає Мілена Кіндзюк, авторка книжки про матір і батька майбутнього Папи, підтверджено, що вони взяли шлюб у 1906 році у краківському Костелі Святих Апостолів Петра і Павла.

Емілія народилася наприкінці ХІХ ст. у Кракові.  Вона була панянкою із так званого доброго дому. Її батько Фелікс Качоровський управляв лимарською фабрикою в Кракові. Коріння родини Качоровських сягає Мазовії. Родина Емілії походить з Магнушева. Її дідусь останні роки свого життя жив і працював у Варшаві, де його поховали на Повонзківському цвинтарі. 

Кароль Войтила про свою матір

Розповідає біограф родини Войтил Мілена Кіндзюк: “Про Емілію Войтилу прекрасно висловився сам Іван Павло ІІ, який публічно визнавав, що він отримував від неї відчуття безпеки і сили, а також величезної материнської любові. Звісно ж, після народження Емілія огорнула маленького Льолька надзвичайною любов'ю, в неї було таке переконання (про що також говорили мешканці Вадовіц), що ця дитина буде кимось великим і незвичайним. Говорячи про Емілію Войтилу, слід сказати про її героїчне рішення народити дитину, майбутнього Папу, незважаючи на те, що її вагітність, її життя та життя дитини були під загрозою. Лікар із Вадовіц, відомий акушер-гінеколог, радив Емілії зробити аборт. Вона не погодилася на це і 18 травня 1920 року народила здорового сина, який пізніше став Папою.”

Кароль Войтила-старший походив з Липника, зараз це район Бєльсько-Бялої. Він народився 1879 року. Коли досягнув призовного віку (21 рік), він потрапив до цісарсько-кролівської армії, оскільки проживав на території австрійської частини, де чоловіки були військовозобов'язані. Відслуживши три роки у 56 піхотному полку, дислокованому у Вадовіцах, він залишився у війську, але вже не солдатом, а чиновником.

Після здобуття Польщею незалежності він працював у відродженій польській армії начальником канцелярії в Повітовій Комендатурі у Вадовіцах. Саме Кароль Войтила-старший утримував родину, а після смерті дружини він прийняв домашні обовязки і повністю присвятив себе вихованню Льолька.”

Кароль Войтила про свого батька

“Можна слушно сказати, що саме батько замінив Льолькові матір, виховував його в дусі віри, формував його характер і вчив патріотизму. Зрештою сам Папа пізніше багато говорив про свого батька, поруч із яким він провів важливі роки свого життя. Ми пам'ятаємо розповіді Папи про те, що свої хлопчачі й парубоцькі роки він пов'язує насамперед із постаттю батька. В одній із них він розповідає: коли, будучи дитиною, він прокидався вночі, то бачив свого батька навколішках на підлозі біля засвіченої лампи, на молитві. Це дуже сильне свідчення батька синові”, – зазначає Мілена Кіндзюк. – Коли майбутньому Папі було 12 років, саме від батька він почув пам'ятні слова, що він поганий міністрант, тому що  не молиться до Святого Духа, і тоді Кароль Войтила-старший навчив Льолька тієї молитви, якою пізніше майбутній Папа молився все життя. Цікаво, що коли розпочинався беатифікаційний процес Войтил у Вадовіцах перед складанням присяги члени беатифікаційного трибуналу молилися саме тією молитвою до Святого Духа, якої в дитинстві навчив майбутнього Папу батько. Тож очевидно, що сильна віра батька мала величезний вплив на його сина й Іван Павло ІІ усвідомлював це”.