Священик повинен бути з громадою 24 години на добу, - єпископ Чернівецький Йосафат (Мощич)
  • Срд, 05/12/2018 - 14:16

Що таке розбудова Церкви і якою повинна бути жива і дієва Церква та її парафії? 12 вересня 2017 року Папа Франциск підтвердив рішення Синоду єпископів УГКЦ про утворення окремої Чернівецької єпархії і призначення її єпископом о. Йосафата (Мощича), раніше – Єпископа-помічника Івано-Франківського.

Як минув цей рік і які виклики стоять перед Церквою у даній єпархії – у програмі «Добра розмова» від 4 грудня в ефірі «Воскресіння. Живе радіо» розповів єпископ Йосафат (Мощич).

Після відродження Церкви, у 1993 року було створено Коломийсько-Чернівецьку єпархію, виокремивши її територію з Івано-Франківської єпархії. У 2006-му створено Буковинський вікаріат. Коли ж 2011 року було створено Івано-Франківську митрополію, Коломийсько-Чернівецька єпархія увійшла до її складу. Уже рік, як Чернівецька єпархія відокремилася. 9 грудня відбудеться освячення реставрованого і реконструйованого святилища Катедрального собору Успіння Пресвятої Богородиці. Урочисту Літургію очолив глава УГКЦ Блаженніший Святослав.  

Єпископ Йосафат розповідає, що роботи з реконструкції храму лише починаються. Власне, як і довгий шлях розбудови і розвитку Чернівецької  єпархії.

 «Після інтронізації просив у Господа візії – як розвивати єпархію», - розповідає єпископ Йосафат.

І бачення стратегії прийшло: крок за кроком, у малому і великому, з терпінням і вірою.

У Катедральному соборі зберігається чудотворна ікона Матері Божої Чернівецької «Надія Безнадійним», до якої відбуваються паломництва. Постановлено щотретьої суботи проводити молитовні нічні чування у соборі. Також єпископ має намір відкрити бічні двері собору – Двері милосердя, щоб люди мали вільний підхід до ікони.

«Люди приїжджають задля Бога, - каже владика Йосафат. – Тому доступність і відкритість – важливі. Як і чування біля ікони Матері Божої – важливий момент для тих, хто переживає важкі періоди життя і безнадію…»

Єпископ Йосафат свідомий того, що парафіяльне життя у єпархії потрібно розвивати фактично з нуля. Так, історія УГКЦ на Буковині сягає XVIII століття, а перший греко-католицький храм було посвячено у 1821 році. Проте окремої єпархії чи екзархату там ніколи не було. У краї багато греко-католиків, але парафії часто не мають церкви як споруди, отець приїжджає раз чи два рази на тиждень.

«Розвиток Церкви на парафіях потрібно починати не з церкви, а з парафіяльного будинку, де можна проводити і службу, й катехитичні класи, де міг би жити священик з родиною, – каже єпископ. – Потрібно бути з громадою 24 години на добу. Нехай ця громада маленька, 20 мирян, але і це – велика цінінсть перед Богом. Якщо священик лише приїжджає, нехай і порівняно часто, - це вмирання парафії. Наша справа – сіяти, Бог буде судити наші наміри і зусилля, результат і жнива – в  його руках…».