Святовидове поле правда чи легенда?
  • Пон, 25/07/2016 - 10:43

За останніх кілька років з’явилася маса публікацій, які описують поганське капище на львівському Кайзервальді.  Серйозні й не дуже ресурси пишуть про те, що, начебто, там на Кайзервальді існувало якесь Святовидове поле з капищем чи то Святовиду, чи то Перуну. Найцікавіше, що всі покликання на існування, начебто, археологічно доведених фактів існування такого капища не ведуть до наукових джерел.

Із Святовидовим полем виникають два серйозних питання: по-перше, сама ідея виражена словосполученням Святовидове поле цілковито заперечує те, що наука знає про облаштування слов’янами своїх поганських капищ; а по-друге ніде не знаходимо достовірного звіту про присутність на так званому Святовидовому полі супровідного археологічного матеріалу.

Зарубіжні та вітчизняні археологічні, історичні, етнологічні та лінгвістичні матеріали дають нам точне знання, що Святовид – одна з іпостасей Перуна. Так само ці наукові дисципліні дають наукове знання, що святилища Перуна розташовувались виключно на горах, або на високих берегах річок, як скажімо в Києві чи Новгороді. І ніде в цілому слов’янському світі не зустрічається Перунове святилище на рівнині чи в долині. Ба більше того, характеристики «перунових» гір добре відомі. Можливими кандидатами на місце Перунового святилища в околицях чи на теренах Кайзервальду можуть бути хіба що Лиса чи Левова гора та Винниківська гора (ліс Жупан).

Отож, говорити про Святовидове поле на Кайзервальді, що найменше не серйозно. Просування ж ідеї поганського святилища на цьому місці, та ще й посвяченого Святовиду – повний абсурд з наукової точки зору. Важко сказати чий інтерес прихований за просування цієї ідеї Проте, з впевненістю можна стверджувати, що Святовидове поле не більше як простий урбанний міф, простіше сказано – міська легенда.

о. Орест Дмитро Вільчинський

Використана література:

Belaj Vitomir i Belaj Juraj, Sveti trokuti. Topografija hrvatske mitologije, Zagreb, 2014.

Katičić Radoslav, Božanski boj. Tragovima svetih pjesama naše pretkršćanske starine, Zagreb, 2008.

Pleterski Andrej, Kulturni genom. Prostor in njegovi ideogrami mitične zgodbe, Ljubljana, 2014.

Русанова И.П. и Тимощук Б.А., Языческие святилища древних славян, Москва 2007.

Филипчук Михайло, Слов’янські поселення VІІІ – Х ст. в українському Прикарпатті, Львів, 2014.