Публікації

1. Моліться

Ми багато втрачаємо, якщо не використовуємо у вихованні дітей чотири види молитви. Перший — життя Таїнствами Церкви. Добрий приклад проникає в дітей через поведінку батьків, через те, на скільки важливе місце в сім'ї займає прийняття таїнств.

Другим видом є молитва перед сном. Поки діти малі, потрібно молитися з кожним, а коли вони підростають і готові взяти відповідальність за молитву на себе — весело пригадувати їм це зробити і благословляти їх.

Третій вид — це сімейна молитва, якщо можливо, щоденний Розарій.

«Між подорожами для задоволення і вимушеними подорожами, де люди змушені їздити у пошуках краю, в якому вони змогли б прогодувати себе та свої сім’ї є велика різниця».

Так писав Зигмунт Бауман у своїй книзі під красномовною назвою «Суспільство в облозі».

Замішання в УПЦ якось затяглося. Країну лихоманить то революцією, то виборами, то й зовсім війною, а священноначаліє «найбільшої Української Церкви» як заціпило. Замість нього говорять усі, кому не лінь — від Московського патріарха до «православних блогерів» різного ступеня адекватності. Але коли Київська митрополія таки розроджується якимось зверненням, від нього залишається стійке враження, що все, що сказане, сказане тільки для того, щоб нічого не сказати. Ситуація від цього не прояснюється анітрохи.

Що таке Таїнство Хрещення? Що є праобразом Хрещення? Що відбувається з людиною під час цього Таїнства? Про це та не тільки у першій частину блогу отця Андрія Нагірняка

Сенсація: Патріарх Кирило став нев'їзним в Україну! Одні сумують, інші обурюються, треті радіють. Навіть ця новина розколола віруючих. Як, власне, і всі новини, до яких має відношення Московська патріархія. Яка відома своїм невмінням обходити гострі кути і згладжувати конфлікти. Має бути за її велінням, за її хотінням — або ніяк. Компроміс для РПЦ — це тільки ознака слабкості та ґрунт для реваншу. Так золотоверха і живе вже понад 20 років — від поступки до реваншу, від реваншу до поступки. У надії, що останньою сміятиметься саме вона. Але гордим, як відомо, Сам Бог противиться.

На 23-27 червня припадає річниця візиту тепер вже святого Папи Івана Павла ІІ в Україну. Пропонуємо текст його промови у аеропорту Бориспіль на початок візиту в 23 червня.

Пане Президенте, 
Вельмишановні представники уряду й члени дипломатичного корпусу, 
достойні Брати у Єпископстві, 
Дорогі Брати й Сестри! 

Хто тільки за останніх півроку не запитував себе, чому мовчить Патріарх Московський. На його «підшефній» канонічній території війна, розв'язана руками його ж «підшефного» президента, союз з яким врятує Росію, а Патріарх або води в рот набрав, або розводить антимонії на тему «миру мир, війна війні».

Австрійський єпископ Андреас Лаун нещодавно згадав у своїй статті зустріч з папою Франциском на початку цього року, що Папа у приватній розмові з ним рішуче осудив «гендерну ідеологію». У цьому питанні він йде слідом за своїм попередником папою Бенедиктом XVI. Цей Папа вже наприкінці свого понтифікату двічі висловлювався з цього питання, назвавши цю ідеологію «негативною тенденцією для людства», «глибокою брехнею», і наголосив «обов’язок душпастирів Церкви» — «остерегти щодо» цієї небезпеки.

Надзвичайно вражаючі, але такі прості і виразні слова Святішого Отця про корупцію. Вони стали ще одним його важливим, актуальним і таким потрібним словом сучасному світу, сучасним державам, суспільству, середовищам, організаціям, родині, особі.

Про єдину дорогу, шлях для того, щоб перемогти гріх корупції, який є постійно у нас «під рукою», наче покладений нам у руки для вжитку, для випробування або уникнення чогось суттєво важливого – стало темою для розважання, думок, заклику папи Франциска до нас.